Петро Джерелянський. ВОЛОДИМИРУ ПУТІНУ

Усі правителі — від Бога…

Крім, звісно, тих, чия дорога

Народ не виведе до Храму —

Проляже осторонь від брами…

Крім того, хто труїв брехнею

(Хоч клявся Небом та землею!)

Своїх краян сліпих мільйони,

Хто й думку взяв під заборону…

 

Psia krew, ти знов образив Бога —

Людей від рідного порога

Гнав рятуватись на чужину.

У розпачі — моя дружина…

(Тому вже лицарем не стати,

Хто й серцем є карликуватий).

Поміж живих таким не місце,

У пеклі стрінуться злочинці!

 

Такий двобою з ним не вартий,

Відправлять покидька під варту…

Йому покаятися — пізно!

Господь всемилостивий грізно

Свій присуд блазню злому скаже:

— Душа твоя сконає, враже,

І згадки доброї не буде…

А час мине — тебе забудуть.

 

                                                                  Квітень 2014 року