Майя Львович “Мови мої, мови…”

Майя Львович

Мови мої, мови,

Мови мої — квіти,

Рідні діти вас пустили на вітер.

Рідні діти, рідні діти —

Та й занапастили.

І ніхто не дасть вам ради,

Крім мене самої.

Вас я власними рядками

Порятую, мови!