• Головна
    • Статут
  • Товариство
  • Творчість
    • Поезія
    • Проза
    • Драматургія
    • Критика та есеїстика
    • Переклади
    • Зав’язь
  • Літпроцес
    • Журнал “Харків. Lit”
    • ЛітReview
    • “Кальміюс”
      • Кальміюс-2018
      • Кальміюс-2017
      • Кальміюс-2016
  • Історія
    • Літературний Харків
    • Постаті
    • Очима культури
  • Наші партнери та друзі

Очима культури

«Очима культури» № 31. Микола Хвильовий крізь призму містики.

Опубліковано | 21 Травня, 2014 | 1 коментар

У 1953 р., у вагомій в історії українського «хвильовознавства» статті «Хвильовий без політики», виступаючи проти примітивних «дискусій про те, чи Хвильовий був комуністом, чи націоналістом, чи зрадником України», Юрій Шерех (Шевельов) закликав дослідників звернути увагу на насичену багатогранними нюансами значень філіґранну конструкцію прози Хвильового. Він сам написав про такий «автотематичний» коментар: «…У Хвильового в «Арабесках» є чудесне місце, що я радив би перечитувати кожному, хто береться писати щось про Людину 13-го травня. Хвильовий оповідає Марії свою «автобіографію». Виявляється, що він був незаконним сином «горняшки», що його взяв на виховання бездітний чиновник. Потім у чиновника народився власний син, і тут то почалася трагедія і прийманого батька і приймака-сина. Тут Хвильовий перериває своє оповідання, і Марія запитує: «— Слухай Nicholas! А що ж далі? Як же з твоїм чиновником?» І Хвильовий відповідає: «— Маріє! Ти наївнічаєш. Нічого подібного не було. Я тільки приніс тобі запах слова». Це — один з ключів до творчости Хвильового. Скільки критиків Хвильового осмішили себе, бо не відчували запаху слова, не розрізняли гри від життя чи може краще сказати, гри в житті від життя без гри».

Читати далі

Розділ: Історія, Літературний Харків, Новинки, Очима культури
Теги: 1920-ті роки > Marko Robert Stech > Марко Роберт Стех > Микола Хвильовий > Очима культури > розстріляне відродження > сталінізм > українська культура > українська література

«Очима культури» № 30. Павло Тичина: Гра із дияволом?

Опубліковано | 15 Травня, 2014 | Прокоментуй!

В одному з кращих своїх літературознавчих есеїв, «Література межової ситуації», Юрій Лавріненко (відомий читачам насамперед як упорядник класичної антології літератури 1920-х рр. «Розстріляне відродження») запропонував свою інтерпретацію психологічних реакцій провідних українських письменників на «межову ситуацію» Сталінського терору. (Файл DjVu книжки Лавріненка «Зруб і парости», яка містить цей есей можна знайти на сайті diasporiana.org.ua.) Читати далі

Розділ: Історія, Літературний Харків, Новинки, Очима культури
Теги: «дев’ятка» > 1920-ті роки > Marko Robert Stech > Марко Роберт Стех > Микола Хвильовий > Очима культури > Павло Тичина > поезія > розстріляне відродження > сталінізм > українська культура > українська література > українсько-російські стосунки

«Очима культури» № 29. Валентин Сильвестров: «Дочекатися музики».

Опубліковано | 8 Травня, 2014 | Прокоментуй!


Ті, які досі не мали нагоди прочитати виданої 2011 р. видавництвом «Дух і літера» книжки лекцій, чи радше, розмов Валентина Сильвестрова «Дочекатися музики» (російськомовний варіянт появився на рік раніше), можуть отримати деяке уявлення про настрій і характер цього видання із фраґментів відповідей славетного українського композитора (й одного з найвидатніших світових композиторів сучасності) на запитання учасників київської презентації книжки, які свого часу газета «День» надрукувала під заголовком «Валентин Сильвестров: У основі української ментальності особлива форма мелодійності».

Читати далі

Розділ: Історія, Новинки, Очима культури
Теги: Marko Robert Stech > Борис Лятошинський > Валентин Сильвестров > Київський аванґард > Леонід Грабовський > Марко Роберт Стех > музика > Очима культури > українська культура

«Очима культури» № 28. Несусвітній Артем Ведель.

Опубліковано | 30 Квітня, 2014 | Прокоментуй!

З погляду його епохи композиторська творчість Артема Веделя сприймалася як явище принципово традиціоналістське, а то й консервативне. Адже на відміну від його старших сучасників Максима Березовського чи Дмитра Бортнянського, Ведель майже не піддався впливам «італійщини», яка ж була тоді мало не обов’язковим стандартом «високого стилю». Мало того, він не піддався вимогам панівної моди також і в тому, що (знову на відміну від його славетних земляків) не залишив по собі (наскільки знаємо) ані одного твори світської, не духовної музики. Дарма, що був він знаменитим скрипалем, отож зовсім природньо мав би хотіти писати інструментальну музику для скрипки або камерного ансамблю. Читати далі

Розділ: Історія, Новинки, Очима культури
Теги: Marko Robert Stech > Артем Ведель > Артемій Ведельський > бароко > Дмитро Бортнянський > класицизм > Максим Березовський > Марко Роберт Стех > музика > Очима культури > українська культура

«Очима культури» № 27. Музика й особиста доля Дмитра Бортнянського.

Опубліковано | 25 Квітня, 2014 | Прокоментуй!

Погляд, висловлений свого часу Дмитром Антоновичем, що «для московського церковного співу значення Бортнянського швидше неґативне», позаяк «підтриманий московською адміністрацією, [він] завдав удару традиційному московському мистецтву, не маючи сили зв’язати народні маси Москвщини з мистецтвом Европи. Але в Україні [його] діяльність була для українського мистецтва органічним кроком уперед» — це твердження спонукає до глибших рефлексій про далекосяжність і характер впливу української культури на культуру Московії у ключових для модерного розвитку обох народів періоді від половини ХVІІ до початку ХІХ ст. Та й про наслідки того впливу на історію як Росії, так і України. Читати далі

Розділ: Історія, Новинки, Очима культури
Теги: Marko Robert Stech > Дмитро Бортнянський > класицизм > Максим Березовський > Марко Роберт Стех > музика > Очима культури > українська культура

«Очима культури» № 26. Геніяльний Максим Березовський.

Опубліковано | 25 Квітня, 2014 | Прокоментуй!

Життя й доля геніяльно талановитого українського композитора Максима Березовського, напевне, склалися б зовсім по-іншому в умовах збереження та повноцінного фукнціонування козацького Гетьманату. Зокрема й під пануванням династії Розумовських, пристрасних любителів та щедрих меценатів музики. Читати далі

Розділ: Історія, Новинки, Очима культури
Теги: Marko Robert Stech > Дмитро Бортнянський > класицизм > Максим Березовський > Марко Роберт Стех > музика > Очима культури > українська культура

12345678Вгору
  • Анонси
  • Події
  • Новинки
  • Рецензії
  • Інтерв'ю

Недавні записи

  • Премія імені Тані Шамрай
  • Міхаель Целлер: “КАШТАНИ ХАРКОВА. Мозаїка міста”
  • «Міжнародна слов’янська поетична премія»-2020
  • Помер Микола Чумак
  • Олександра Ковальова: ГОЛОСИ З МИНУЛОГО (Спогади)
  • Перший німецький роман про сім’ю остарбайтерів написала дочка східної робітниці
  • Книга Олександри Ковальової “Обрії”

Позначки

1920-ті роки Marko Robert Stech «Майдан» І. Мироненко Ірина Мироненко Антоніна Тимченко Бобошко Боровий Брюґґен В. Бойко Василь Мисик Віктор Бойко Віталій Квітка Йогансен-фест Кириченко Ковальова Леонід Ушкалов Літературний музей Марко Роберт Стех Мельників Михайлин Михайло Красиков О. Ковальова О. Тараненко Олександра Ковальова Очима культури Перерва Петро Джерелянський Романовський Сергій Шелковий Сковорода Стожук Супруненко Тома Хворост Шелковий еміґраційна література малярство музика поезія поезія національного опору розстріляне відродження сталінізм українська культура українська література
© Усі права застережено
Харків-61002, вул. Чернишевська, 59; (057)700-40-58; електронна адреса: kharkiv.nspu@gmail.com
2012 Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України
Підтримка сайту: Андрій Пеляк