“Недолюбки”: нова поезія Володимира ВАКУЛЕНКА

Опубліковано | 4 Серпня, 2021 | Прокоментуй!

НЕДОЛЮБКИ

                        І

Вона була першою. Істинно першою.

Таким чорно заздрили юні нездари.

Вона була з тих, що одразу одержують

і щире кохання, і долі удари.

Коли нас у школах любити навчатимуть?

Це ж точна одвічна і мудра наука.

Коли у взаєминах ніжних з дівчатами

безглуздим фіналом не буде розлука?

Ніколи й ніде не були риторичними

питання, не вирішені та й не зняті.

Їх ставить дівчатко в сукенці коричневій

шкільній, що приходить зі світу колишнього,

як згусток непізнаної благодаті.

Читати далі

---

І НАМ ТАКЕ БУДЕ?

Опубліковано | 7 Травня, 2021 | Прокоментуй!

Недавно з’явилось бажання знайти щось про Марину Петрівну Гаврилову, яка в мої юнацькі роки була в мене керівником літстудії від Спілки письменників (в Палаці культури будівельників у Харкові). Скупенькі згадки про її книжки для дітей у фондах бібліотек, про публікації в періодиці. Біографії не видно. Хотілося знати, чи жива ще? Несподівано натрапив на своє ж таки есе «Хто стерегтиме покинутий рай», розміщене на сайті Харківської письменницької організації. Хтось розмістив його 2012 р. Хто й за яких обставин – геть забулося. А написане воно 2011 р. Там є й кілька сторінок про Марину Петрівну. І зрозуміло, що мережа це зафіксувала і при пошуку воно висвітилось.

Читати далі

---

Заслухаймо покази свідків

Опубліковано | 25 Квітня, 2021 | Прокоментуй!

 

І приймемо їх як докази. Це пропонує нам зробити відомий в країні й за її межами науковець Георгій Чорний у своїй новій книжці «Хто ми є, українці?» (Київ, «Ярославів вал», 2020).

Читати далі

---

Вакуленко Володимир Прокопович

Опубліковано | 11 Липня, 2012 | Прокоментуй!

ВОЛОДИМИР ВАКУЛЕНКО

поет, прозаїк, публіцист

Вакуленко Володимир Прокопович народився 11 червня 1963 р. в селищі Сахновщина Харківської області. Навчався в Харківському інституті культури. Голова Сахновщинської районної громадської організації «Суспільна служба України».

Автор збірок поезій: «Часопростір», «Опісля апокаліпсису»,  «Ристалище», які вийшли у світ у харківському видавництві “Оригінал”, книги прози й публіцистики «Слово як шанс на виживання» (Харків, «Майдан», 2009), документального нарису про Голодомор 1933 р. «Не для ката наша хата» (Харків, ФОП Федорко, 2012). У співавторстві з Петром Гайворонським (м. Покровськ на Донеччині) вийшла книжка «Музи планети», (Київ, МП «Леся», 2016 р.) із поезією В. Вакуленка. 2018 р. побачило світ історично-краєзнавче дослідження «Ой три шляхи широкії…» (Харків, ФОП Мачулін), а 2019 р. продовження цієї праці під назвою «Гомін степів» (Харків, ФОП Федорко).

Лауреат премій ім. О. Олеся, ім. М. Чабанівського, Всеукраїнської літературної премії ім. Михайла Петренка (м. Слов’янськ) – 2019 рік, номінація «Поезія».

Член НСПУ з 2004 р.

---