Опубліковано | 13 Грудня, 2014 | Прокоментуй!
Цей дивовижний чоловік мешкає в дивовижній оселі, подібній радше до музею. На столиках і полицях – мініатюрні погруддя діячів Визвольного руху, раритетні мистецькі дрібнички, археологічні знахідки: старовинні монети, гарматні ядра, заіржавілі остови пістолетів. Стіни увішані українськими рушниками та портретами отаманів і полковників Армії УНР, відомих чи напівзабутих. Зрештою, в цьому і бачить Роман КОВАЛЬ своє завдання, свою життєву місію: зробити все, щоб жодне достойне обличчя, жоден леґендарний силует не зник у пітьмі забуття. Самовіддано і завзято вихоплює він із темних хвиль Лети безцінні деталі, з яких складається візерунок Української революції, відчайдушної й драматичної.
Роман Коваль – особистість наскільки цілісна, настільки ж і багатогранна. Історик і письменник, він є автором та упорядником десятків книжок, присвячених Визвольній боротьбі. Першою з них стала збірка документів і спогадів «Героїзм і трагедія Холодного Яру» (1996); тут автор наче перейняв естафету від Юрія Горліса-Горського… А ще Роман Коваль – редактор газети «Незборима нація», послідовний правий ідеолог, організатор просвітницьких та культурно-мистецьких акцій, меценат.
Улітку нинішнього року мені поталанило взяти участь у Фестивалі патріотичної пісні «Рутенія», що проходив у Києві, й не де-небудь, а на Майдані Незалежності. Після мого виступу ми з друзями напросилися до пана Романа в гості – на невимушену балачку. І почули чимало такого, чим хотілося б поділитися з нашими читачами. Читати далі