Олександр Бобошко “День почався дощем…”

День почався дощем,

А чи буде райдуга на десерт?

І комусь допече,

що для когось „нація над усе”,

 

а комусь не на фарт,

що і досі висяться іллічі.

І, звичайно ж, не факт,

що в серцях

від гасел

не загірчить.

 

І кричу я вам, люди

(такий собі центрбек),

що мені рівнолюбі

і Ковель, і Коктебель,

 

що мені рівнорідні

Солотвино й Соледар,

і п’янке „Україна”

повторюю по складах.

 

Щось верзе про імперію

агресивний північний гість,

я ж у відповідь впевнено –

про Маняву та Святогірськ;

 

хтось на цісаря молиться,

хтось романових – до церков,

і ніяк не домовляться

із Говерлою терикон…

 

І зависли, мов час,

рештки зливи

в кронах

     зелених лип.

День похмуро почавсь.

Та веселка – вірте! – розвеселить…