Ну що ж – і я тут наковтався диму,
Гіркий той дим, що нині над Вітчизною.
І Аваддон всміхається незримо –
Йому сьогодні щедра буде тризна.
Бо він проліз, той гоголівський чорт,
Панікадилом підпалив пожежу.
В шоломі чорнім перехнябив рот,
І зупинив годинники на вежах.
Тут хлопець з дядьком і вогонь тривожний,
І дівчина, що запнута знаменом.
Якийсь очкарик світло неспроможний,
І громовержно-закличальна сцена.
І на усім Архангел Михаїл
Свій меч вогненний високо підносить.
Добро і зло, сплетіння вічних сил,
І велелюдних юрб многоголосся.
На цім Хрещатику йде перехресно час,
І не чортам його перехрестити.
Впізнає Бог в диму осліплих нас –
Це вітер з України – чорний вітер!
Київ 19.02.2014р.