Леонід ТОМА. ЧОРНИЙ ВІТЕР

 

Ну що ж – і я тут наковтався диму,

Гіркий той дим, що нині над Вітчизною.

І Аваддон всміхається незримо –

Йому сьогодні щедра буде тризна.

 

Бо він проліз, той гоголівський чорт,

Панікадилом підпалив пожежу.

В шоломі чорнім перехнябив рот,

І зупинив годинники на вежах.

 

Тут хлопець з дядьком і вогонь тривожний,

І дівчина, що запнута знаменом.

Якийсь очкарик світло неспроможний,

І громовержно-закличальна сцена.

 

І на усім Архангел Михаїл

Свій меч вогненний високо підносить.

Добро і зло, сплетіння вічних сил,

І велелюдних юрб многоголосся.

 

На цім Хрещатику йде перехресно час,

І не чортам його перехрестити.

Впізнає Бог в диму осліплих нас –

Це вітер з України – чорний вітер!

 

Київ    19.02.2014р.