«Очима культури» № 1. Вступні зауваги до серії телепередач (із мотивом Чорнобиля).

ПОСТЧОРНОБИЛЬСЬКА ПАНОРАМА УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Перший вступний телесюжет «Очима культури» пішов в ефір на канадській телепрограмі КОНТАКТ у березні 2011 р. Коли б я записував його сьогодні, він звучав би, звісно, дещо інакше. Насамперед тому, що з того часу український народ героїчно доказав на Майдані, та й доказує сьогодні, що він невід’ємна частка европейської політичної культури, ба, що українці, на відміну від багатьох інших европейців, готові покласти своє життя за ідеали особистої свободи, людської гідності та й за інші основні цінності европейської цивілізації. Отже, дивлячись вступну частину першого телесюжету, треба мати на увазі те, що він був створений у помітно інших часах та політичних обставинах.

А проте, усе-таки, на мою думку, багато із сказаного в тих вступних заувагах і сьогодні залишається актуальним. Якщо наш народ сьогодні успішно будує повноцінну політичну націю, то для того, щоб сформувати в Україні також і націю культурну, із чітким відчуттям самототожності, треба іще дуже багато чого здійснити і досягнути. Знаючи вже без сумніву, що, мовляв, «Україна не Росія», велика частина українців усе-таки мала б, напевне, чималі труднощі чітко визначити те, а що таке справді Україна, і хто такі українці як нація? На яких основах ми можемо самовизначати себе в сучасному світі?..

На мою особисту думку, витворення справжнього відчуття національної самототожності навряд чи можливе без пізнання основних архетипів української національної культури. А вони, на жаль, досі майже невідомі переважній більшості українців. Як наслідок низки історичних обставин, особливо невідомий нашому народові пласт нашої високої культури, яка (як парадоксально це не звучало б) визначає національне колективне «я» набагато більшою мірою, ніж культури народна чи популярна. А хіба можливо, без отого національного самовизначення (скристалізованого в історичній пам’яті, системі освіти, в комплексі інституцій національної культури), зберегти і закріпити великі здобутки націєтворення, які українці вибороли для себе на Майдані і за які борються зараз?..

Як на мене, це навряд чи можливо. Та втім, залишаю відповідь на це питання на особистий розсуд глядачів. А зараз, пропонуючи перший блоґ «Очима культури», маю кілька загальних зауваг і слів пояснення.

В моїх дуже коротких (7–10-хвилинних) телепередачах я намагаюся розповідати про аспекти історії української культури, які мені здаються замаловідомими або ж особливо важливими для процесу формування нашої історичної пам’яті та культурної самосвідомості. Телесюжети створені з думкою про дуже широке коло глядачів, включно із тими, які про українську культуру знають дуже мало. Водночас я намагаюся, щоб у них знайшлося теж щось цікавого для обізнанішого глядача, а може й навіть інтелектуала. І сподіваюся, що мої думки будуть сприйняті у тому дусі, в якому вони були висловлені: не як спроба повчати, а як намагання будувати діялог та спонукати обмін думками про важливі для всіх українців справи: як в Україні, так і поза її межами. Маю також надію, що глядачі вибачать технічні недосконалості деяких (зокрема ранніх) передач. (Серія створена за підтримки екзекутивного продюсера КОНТАКТу Юрія Клюфаса, а в записах і монтажу неодмінно допомагає оператор і монтажер Андрій Равлик.)

Перша вступна, дуже загальна, телепередача «Очима культури» присв’ячена темі критичної зміни культурних координатів в Україні напередодні незалежності, — зміни, яка вимагала від українців (а від багато кого ще й досі вимагає) переосмислення свого ставлення до своєї культурної традиції. Символом тієї критичної точки виступає мотив Чорнобильської катастрофи.

Усі телепередачі «Очима культури» можна подивитися ось тут: на моїй сторінці на сайті КОНТАКТу.

Дякую за Вашу увагу! Щиро, Марко Роберт Стех

Продовження циклу «Очима культури» — телесюжет № 2 про «Слово о полку Ігоревім».