• Головна
  • Товариство
  • Творчість
    • Поезія
    • Проза
    • Драматургія
    • Критика та есеїстика
    • Переклади
    • Зав’язь
  • Літпроцес
    • Журнал “Харків. Lit”
    • ЛітReview
    • “Кальміюс”
      • Кальміюс-2018
      • Кальміюс-2017
      • Кальміюс-2016
  • Історія
    • Літературний Харків
    • Постаті
    • Очима культури
  • Наші партнери та друзі
← «Очима культури» № 26. Геніяльний Максим Березовський.
УШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ПИСЬМЕННИКА →

«Очима культури» № 25. Невідома п’єса Юрія Косача про Дмитра Бортнянського.

Опубліковано в 24 Кві, 2014 Прокоментуй! 5 099 переглядів

Із близько двадцяти п’єс Юрія Косача, написаних насамперед у другій половині 30-х і упродовж 40-х рр., до 2011 р. друком з’явилося усього три. Ще кілька інших мали свою скромну сценічну історію — в Галичині наприкінці 30-х та під час окупації, а згодом у театрах біжинецьких таборів на руїнах повоєнної Німеччини (у першу чергу, в театрі Володимира Блавацького).

B25 1  Kosach_YuriiУ незалежній Україні 90-х обмежене коло українських читачів мало нагоду познайомитися лише з двома драмами Косача. Спершу із найскладнішим (і, мабуть таки, найкращим) його драматичним твором «Дійство про Юрія Переможця» (у впорядкованій Ларисою Залеською Онишкевич антології «Близнята ще зустрінуться», 1997), трагедією, яка являє Косачеву (важливу й, у багато чому, вдалу) спробу створити на моделі особи Юрія Хмельницького модерний мотив «українського Гамлета». Другу драму «Кортез і безталанна» уперше з машинописної версії надрукував пізніше в журналі «Сучасність» Валер’ян Ревуцький.

Попри ті важливі публікації, Косача-драматурга знає на батьківщині не те що марґінальна меншість читацької авдиторії та любителів театру, а просто ж таки мікроскопічно мала жменька спеціялістів і ентузіястів Косачевої творчості. Причому доля багатьох із його неоприлюднених п’єс залишаєтєся невідомою, а деякі рукописи, найімовірніше, пропали.

Тому-то, знайшовши кілька років тому в архівах Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку рукопис не друкованої та ніколи не ставленої на сцені драми Косача «Скорбна симфонія», я не мав сумнівів щодо потреби якмога швидше її оприлюднити. Поява її в літературному журналі «Кур’єр Кривбасу» (число за січень-B25 2 Bortniansky Dmytro (1810s)лютий 2011) є черговою нагодою для читачів відкрити для себе справді масштабну постать в модерній класиці української драматургії, а для режисерів — якісно збагатити репертуар сучасних українських театрів.

«Скорбна симфонія» розповідає про (на диво) маловідомий період із життя композитора Дмитра Бортнянського, коли-то у 1812 р., напередодні Наполеонівської інвазії та російсько-французької війни, покинувши свої бюрократичні обов’язки та поринувши в депресію, він живе відлюдником в убогій дільниці Петербурга, згадуючи події свого минулого, а зокрема причини ключового в його житті рішення повернутися наприкінці 1770-х із сонячної Італії, де вистави його опер забезпечили вже Бортнянському визнання й популярність, до холодного Петербурга. Один з найцікавіших, та й контроверсійних, мотивів драми — ставлення Бортнянського до його української батьківщини та його участь, у 1770-х, в антиімперських змовах українських еміґрантів…

 

Marko Stech 2 small 2kontakt_logo (male)Усі телепередачі «Очима культури» можна подивитися тут: на моїй сторінці «Очима культури».

Дякую за Вашу увагу! Щиро, Марко Роберт Стех

Продовження циклу «Очима культури» — телесюжет № 26 про композитора Максима Березовського.

Marko Robert Stech , Дмитро Бортнянський , драматургія , еміґраційна література , Марко Роберт Стех , музика , Очима культури , театр , українська культура , українська література , Юрій Косач

Залишити коментар

Натисніть сюди, щоби скасувати відповідь.

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

  • Анонси
  • Події
  • Новинки
  • Рецензії
  • Інтерв'ю

Недавні записи

  • «Вікно на Хрещатик» з однойменним вальсом із Варшави і харківською передмовою
  • Час відновити справедливість!
  • Все залишається людям
  • Анатолій Стожук: «Головні битви людини проходять у її серці». До ювілею письменника і видавця
  • Рядки з передмістя і Харкова перемогли на поетичному конкурсі в Києві
  • «Так довго не живуть, а я живу». Чорнобилець Віктор Пінченко на творчому вечорі в Мерефі
  • Папір від ректора…

Позначки

1920-ті роки Marko Robert Stech І. Мироненко Ірина Мироненко Антоніна Тимченко Бобошко Боровий Брюґґен Василь Мисик Віктор Бойко Віктор Тимченко Віталій Квітка Григорій Сковорода Дмитро Щербань Кириченко Ковальова Л. Хворост Леонід Ушкалов Люцина Хворост Марко Роберт Стех Мельників Михайлин Михайло Красиков О. Ковальова О. Тараненко Олександра Ковальова Очима культури Перерва Петро Джерелянський Романовський Сергій Шелковий Сковорода Стожук Супруненко Тома Хворост Шелковий малярство музика поезія поезія національного опору розстріляне відродження сталінізм українська культура українська література
© Усі права застережено
Харків-61002, вул. Чернишевська, 59; (057)700-40-58; електронна адреса: kharkiv.nspu@gmail.com
2012 Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України
Підтримка сайту: Андрій Пеляк