• Головна
  • Товариство
  • Творчість
    • Поезія
    • Проза
    • Драматургія
    • Критика та есеїстика
    • Переклади
    • Зав’язь
  • Літпроцес
    • Журнал “Харків. Lit”
    • ЛітReview
    • “Кальміюс”
      • Кальміюс-2018
      • Кальміюс-2017
      • Кальміюс-2016
  • Історія
    • Літературний Харків
    • Постаті
    • Очима культури
  • Наші партнери та друзі
← Презентація нової книги Олександра Бобошка
Микола Возіянов. Нова книга “Смішний заєць – 2” →

Луганщина прийняла естафету з проведення Міжнародного літературно-мистецького Шевченківського свята «В сім’ї вольній, новій…»

Опубліковано в 22 Тра, 2016 Прокоментуй! 1 462 переглядів

Наступний рік обіцяє бути багатим на визначні події і для України, і для Луганщини. Адже Джамала привезе до нас Євробачення, а луганська делегація (у складі Ганни і Богдани Гайворонських та Антоніни Листопад) – Міжнародне Шевченківське свято. І це порівняння з’явилося недарма. У час, коли для всієї світової спільноти Україна асоціюється з війною, ми отримали змогу нагадати усім, що в нас є не лише воїни регулярних військ, терористи, мирне населення та переселенці. Нас уже давно поділили на ці категорії, мало не забувши, що ми – пісенна нація, що наша мова милозвучна, що наша душа сповнена миру та любові. І Євробачення – це чудовий привід нагадати усьому світові про творчі грані нашого світогляду. Як Україна для світу, так і Луганщина для України зараз асоціюється лише з війною, смертю, кров’ю, горем. Але ж які в нас талановиті письменники, яких видатних майстрів слова народила наша земля! Для нас Міжнародне Шевченківське свято – це велика честь і велика відповідальність, а також нагода заявити на всю Україну про свою позицію. Адже Луганщина – це Україна. Луганськ – це Україна.

Саме такі слова сказала я, голова Луганської обласної організації НСПУ, отримавши естафетну булаву від голови Сумської організації Олександра Вертіля. І ладна повторити ці слова ще раз, і ще раз. Тому що для мене і наших письменників це дуже важливо. Це наша надія, наш шанс нагадати самим собі, що ми здатні подолати усі життєві випробування та зберегти найважливіше, що в нас є: нашу душу, нашу людяну сутність, наше заквітчане поезією слово.IMG_6745

Суми зустрічали нас холодною зливою, але люди – теплом, відкритістю та щирими посмішками. І завдяки цьому контрастові було ще приємніше відчувати радість від приязного ставлення господарів свята. Письменники з різних областей виступали перед учнями навчальних закладів та працівниками бібліотек. Мені пощастило стати гостею спеціалізованої школи №10, де я познайомилася з чудовими людьми, з якими ми одразу знайшли спільну мову. У мене було таке враження, що ми знаємо одне одного вже давно. Ніби я завітала до рідної школи, де колись навчалася… Я читала свої твори дітям, а вони мені читали свої. І я була приємно вражена талантом школярів, їх дорослими поглядами та літературною майстерністю.

Суми нагадали мені Луганськ. Невелике затишне місто, в якому час спливає набагато повільніше, ніж у Харкові, де я живу зараз. Я розповідала дітям про рідне місто, про бойові дії, про те, як війна змінила мій світогляд. Вони уважно слухали мене, і я сподіваюся, що мої розповіді були для них не лише цікавими, а й корисними.

IMG_6708О четвертій годині ми приїхали до Сумського вищого училища мистецтв і культури, де відбувалися основні урочистості свята. Учні та викладачі підготували чудову програму з пісень, інструментальних і танцювальних композицій. А після творчих подарунків сталася ця надзвичайно хвилююча для мене подія – передача естафети Луганській області.

Вже за 15 хвилин після закінчення урочистого концерту я сиділа в автобусі на Харків, міцно притискаючи до себе булаву. На відміну від більшості письменників, що добиралися до Києва, а потім їхали звідти всі разом на автобусі, я відвідала Суми за один день: вранці виїхала, уночі повернулася. Якщо чесно, трохи заздрю їм, адже вони мали змогу ближче познайомитися, почитати вірші в дорозі, поспілкуватися.

Та все одно я отримала величезну торбину емоцій і вражень. Дуже дякую Сумам за цей багатий дарунок. Та за булаву, яка сакрально захищатиме нашу Луганщину увесь наступний рік. І, я впевнена, вона стане символом відродження слави Луганської письменницької організації та українського слова на нашій землі.

Голова Луганської обласної організації НСПУ

Богдана Гайворонська.

Богдана Гайворонська

Залишити коментар

Натисніть сюди, щоби скасувати відповідь.

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

  • Анонси
  • Події
  • Новинки
  • Рецензії
  • Інтерв'ю

Недавні записи

  • Журнал «Харків. Lit» – продовжений політ
  • Пісня в юрті від «спартанця»
  • Майї Львович – 90!
  • Ольга ТІЛЬНА: “Перемога буде за нами, хоча й настане вона нескоро”
  • «Буковинський журнал» підтримує Харків
  • “Маринчин передпокій”: твір молодої харківської письменниці Мар’яни Буранової
  • Премія імені М.Чабанівського 2023

Позначки

1920-ті роки Marko Robert Stech І. Мироненко Ірина Мироненко Антоніна Тимченко Бобошко Боровий Брюґґен В. Бойко Василь Мисик Віктор Бойко Віктор Тимченко Віталій Квітка Григорій Сковорода Кириченко Ковальова Леонід Ушкалов Люцина Хворост Марко Роберт Стех Мельників Михайлин Михайло Красиков О. Ковальова О. Тараненко Олександра Ковальова Очима культури Перерва Петро Джерелянський Романовський Сергій Шелковий Сковорода Стожук Супруненко Тома Хворост Шелковий еміґраційна література малярство музика поезія поезія національного опору розстріляне відродження сталінізм українська культура українська література
© Усі права застережено
Харків-61002, вул. Чернишевська, 59; (057)700-40-58; електронна адреса: kharkiv.nspu@gmail.com
2012 Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України
Підтримка сайту: Андрій Пеляк