• Головна
  • Товариство
  • Творчість
    • Поезія
    • Проза
    • Драматургія
    • Критика та есеїстика
    • Переклади
    • Зав’язь
  • Літпроцес
    • Журнал “Харків. Lit”
    • ЛітReview
    • “Кальміюс”
      • Кальміюс-2018
      • Кальміюс-2017
      • Кальміюс-2016
  • Історія
    • Літературний Харків
    • Постаті
    • Очима культури
  • Наші партнери та друзі
← Скасовано вечір В. Шовкошитного
Євген Баран: Мало бачити, мало читати. Треба СЛУХАТИ →

“Передмістя” Лариси Вировець

Опубліковано в 2 Тра, 2019 Прокоментуй! 612 переглядів

Надзвичайно приємно коли про тебе пам’ятають і долучають до свого життя. Тоді почуваєшся не окремою людиною на землі, а частинкою спільноти. Такі відчуття подарувала мені Лариса Вировець. Видавши свою третю книжку «Передмістя», вона переслала її на мою адресу, щоби я теж змогла порадіти цій важливій події. І я вдячно раділа, гортаючи цю маленьку рожеву перлинку. Почну як завжди з обкладинки, бо для мене це важлива складова книги. Мереживо залізничних колій створюють відчуття з’єднаності душі читача з душею автора. Книжечка «Передмістя» маленька за змістом, але коштовна за наповненням. Кожен рядочок тут дихає поезією і наповнений сенсом. Я впевнена, що кожна людина яка прочитає цю книжку залишить у своїй душі зернятко посіяне Ларисою Вировець і відчує з нею духовний зв’язок. Моя насінина виросла у вірш і я вдячна пані Ларисі за натхнення і пережиті емоції! Тільки про одне шкодую, що поетичне слово Лариси Вировець дуже ощадливе. Ні, не скупе і не бідне, бо вірші Л. Вировець розкішні, красиві та потужні! Просто хочеться, щоби їх було більше, бо прагнеться якнайдовше бути у світі поезії Лариси Вировець. Тож щиро бажаю дорогій авторці натхнення і можливість втілювати те натхнення у нові поетичні збірки)

Юлія Ткачова

Л. Вировець , Ю. Ткачова

Залишити коментар

Натисніть сюди, щоби скасувати відповідь.

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

  • Анонси
  • Події
  • Новинки
  • Рецензії
  • Інтерв'ю

Недавні записи

  • Чи можливий затишок у слові? (Серія “Третє тисячоліття: українська поезія”)
  • Лауреат премії Бьолля походить із Харкова
  • Автори з Харкова – серед тих, хто найчастіше пише про війну
  • Смужка на сході (на Буковині про Олександру Ковальову)
  • Оксана Лозова. Написане під час війни
  • Радіостудія діда. Віртуальна студія танців онука
  • «…Одначе не треба, не треба тужить»
    (війна і радіо: Петро Гайдамака і Федір Приходько)

Позначки

1920-ті роки Marko Robert Stech «Майдан» І. Мироненко Ірина Мироненко Антоніна Тимченко Бобошко Боровий Брюґґен В. Бойко Василь Мисик Віктор Бойко Віктор Тимченко Віталій Квітка Кириченко Ковальова Леонід Ушкалов Люцина Хворост Марко Роберт Стех Мельників Михайлин Михайло Красиков О. Ковальова О. Тараненко Олександра Ковальова Очима культури Перерва Петро Джерелянський Романовський Сергій Шелковий Сковорода Стожук Супруненко Тома Хворост Шелковий еміґраційна література малярство музика поезія поезія національного опору розстріляне відродження сталінізм українська культура українська література
© Усі права застережено
Харків-61002, вул. Чернишевська, 59; (057)700-40-58; електронна адреса: kharkiv.nspu@gmail.com
2012 Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України
Підтримка сайту: Андрій Пеляк