Пішов у засвіти Валерій Дяченко

Не стало Валерія Дяченка… Не витримало серце, яке завжди було відкрите друзям. А з ним спілкувались і визначні діячі нашої культури, і патріоти українських громадських організацій, і, звичайно, колеги по красному письменству.

   Валерій Петрович заявив про себе як талановитий критик, літературознавець, журналіст. Відділ критики журналу «Прапор» при ньому став центром притягання митців із свіжими незашореними поглядами. Згодом під його орудою вийшли журнали «Чумацький шлях» і «Бурсацький спуск». Вони репрезентували нову хвилю української журналістики в поєднанні з літературою, що сповідувала новітню образну систему.

   Він був веселим енергійним життєлюбом, спектр його письменницьких уподобань включав, крім «чистої» літератури, політику й громадську діяльність. Валерій Дяченко своєю позитивною енергетикою збагатив роботу харківської «Просвіти», вона дуже знадобилась у становленні культурологічного товариства «Спадщина».

    Через два тижні ми відзначали б його 70-ліття, а тепер схиляємо голови перед його світлою пам’яттю.                                                                                                                             ХОО НСПУ