Не стало мого побратима, близького колеги по роботі в газеті «Вечірній Харків», блискучого журналіста і видатного письменника Аркадія Павловича Філатова. Осиротіла Харківська письменницька організація… Він народився 23 квітня 1938 року в місті Дзержинськ Нижегородської області Російської Федерації, закінчив ядерне відділення фізикоматематичного факультету Харківського державного університету. До 1968 року викладав фізику в Харківському вищому командному інженерному училищі, потому був запрошений на журналістську роботу до редакції щойноствореної газети «Вечірній Харків».
А з 1976 по 1996 рік жив у Москві і працював сценаристом кіностудії «Мосфильм». Після розвалу кіновиробництва в СРСР повернувся на Слобожанщину, де і працював газетярем. Вірші писав з дитинства. Чотирнадцятирічним школярем опублікував свою першу поезію в газеті «Пионерская правда». До серйозної творчості повернувся в студентські літа, друкувався в різноманітних виданнях. Першу книжку поезій «Усилия» в перекладі польською мовою нелегально видали за рубежем на початку шістдесятих років. В Харкові у видавництві «Прапор» дебютував збірками віршів «Слова» (1965) та «Снег, ветер» (1970). Пізніше видав поетичні книги: «Елена» (1998), «Молитва» (1991), «Ретро» (2002), «Сумерки» (2003), «Четьи-минеи» (2004), «Бытьё» (2005), «От апостолов» (2006), «Околица» (2006), «Завтра» (2007), «Стихи» (2007), «Semper Idem» (2009), «Избранное» (2013), а також прозу — роман «Хрен по деревне» (2007), повісті «Гости» (2010), «Вор» (2012), кіносценарії «Великий самоед», «Дом поэта», «Улик не было», «Набат на рассвете», «Послушай, не идёт ли дождь», «Шахматист», «Хитровка» та ряд інших. Твори Аркадія Філатова перекладалися українською, грузинською, білоруською, болгарською, іспанською, німецькою, італійською та англійською мовами. Аркадій Філатов перекладав з української Роберта Третьякова, Ігоря Муратова, Василя Мисика, Станіслава Шумицького, Олексу Марченка, В’ячеслава Романовського… Член Національних спілок журналістів і письменників України, творчої асоціації літераторів «Слобожанщина». Лауреат премій імені Генріха Бьолля, премії Московського кінофестиваля за сценарій до двосерійної кінострічки «Великий самоед» та багатьох інших. Мешкав у Харкові разом з сім’єю сина Павла, і влітку в Алупці, де працює його дружина Олена у Воронцовському палаці… В Криму Аркадій Філатов з 18 на 19 грудня і пішов у засвіти після тривалої хвороби… Гірко на душі. Боляче. Ми втратили справжнього письменника і журналіста, якого знали і високо цінували його колеги, а також творча еліта Харкова: актори і режисери, художники і педагоги, співаки і композитори, громадські і політичні діячі… Висловлюю щире співчуття його родині, яку він любив і опікувався нею, всім, хто знав і шанував знаного харків’янина. Світла пам’ять! Царство небесне!
В’ячеслав Романовський