Опубліковано | 16 Жовтня, 2012 | Прокоментуй!
Кимось колись уже було справедливо зазначено, що найдовша дорога – до рідної домівки. Чим більше я мандрую світами: реально – як міжнародний чиновник, віртуально – як поет і перекладач, тим більше переконуюсь у слушності цього парадоксального твердження. Світ наш єдиний і людство у ньому єдине, однак, якими б пекучими не були мої поривання до освоєння таких ще мало відомих в Україні в літературному відношенні реґіонів нашої Планети, як Фризландія, Уельс, Каталонія і Прованс, свій рідний край часом дарує такі відкриття, що знов пересвідчуєшся: своя земля – найменше відома. Читати далі