• Головна
  • Товариство
  • Творчість
    • Поезія
    • Проза
    • Драматургія
    • Критика та есеїстика
    • Переклади
    • Зав’язь
  • Літпроцес
    • Журнал “Харків. Lit”
    • ЛітReview
    • “Кальміюс”
      • Кальміюс-2018
      • Кальміюс-2017
      • Кальміюс-2016
  • Історія
    • Літературний Харків
    • Постаті
    • Очима культури
  • Наші партнери та друзі
← Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ: «ШЕВЧЕНКО СИМВОЛІЗУЄ САКРАЛЬНУ ЕНЕРГЕТИЧНУ СИЛУ НАЦІЇ»
Презентація книги вибраного Віктора ТИМЧЕНКА →

Олександр Бобошко: “Homo homini”

Опубліковано в 27 Тра, 2017 Прокоментуй! 1 531 переглядів

Побачила світ дев’ята книга поезій Олександра Бобошка “Homo homini”.

Бобошко обкладинка

До вашої уваги – кілька віршів із нової книги:

* * *

Який відсоток снігу в цім піску?

Ти – жертва ЖЕКів, зимо білотіла…

Якби не на короткім повідку –

ця юна хаскі в небо полетіла б!

 

Який відсоток зайвих серед нас?

Кого було б позбутися доцільно?

Ламають

кирзаки дідівські

наст…

Тримаймося, мої дорогоцінні.

 

Кому ж перемагати, як не нам,

не надто ситим,

втім, і не примхливим!

Трива багатовимірна війна –

та віру й силу духу зберегли ми.

 

Немов дитина, пальцями – по склу

замерзлого тролейбуса.

Виводжу:

„Ламаймо наст. Лупаймо сю скалу.

Тримаймося,

мої

непереможні!”

 

* * *

А дозріла калина

червоніла у садах, наче кров.

І лунали навколо вибухи, й люди гинули.

Недолугі ангели

кружляли понад могилами,

від підступних осколків

ховаючись

серед крон.

І ридали вдови, чотирнадцятий проклинаючи рік;

і впадали земні у зневіру – не вважали за гріх.

 

Жовтизну та багрянець

гойдало степовими вітрами,

навіваючи спомин про літо

м’ятно-любисткове.

(Вбережи, Одигітріє,

кожного з наших від рани,

а усіх, що по той бік –

вбережи від повного

охлобистнення).

Схід не завжди

асоціюється з ранком

новим.

Жив-був пес…

Давно. До війни ще.

Ох і жалібно вив!..

 

Все усталене, звичне

набувало присмаку гіркоти.

Повний переселенців,

черговий состав

гуркотів…

 

* * *

Вони до мене просяться у сни,

давно померлі родичі та друзі.

Сумні й веселі, тихі й голосні,

тримають

час від часу

у напрузі.

 

Когось любив. До інших – просто звик.

Із кимось

не знайшли ми об’єднавчого.

І, досвідом гірким хоч якось навчений,

тепер міцніше

стримую

язик.

 

Вони сміються,

плачуть

чи мовчать.

А іноді туди, до себе, кличуть.

Горить моя спокутниця-свіча

щоразу після

в церкві

у найближчій…

 

 

П И Т А Н Н Я    Р У Б А

 

                         1

 Рубаї

на роботі

у колі нероб

я читав, доки сон

нас усіх поборов.

Спали тиждень – а збитків ніхто не помітив:

ні туп-менеджер,

ні збайдужілий народ.

 

 

2

Скільки коштує цей невеличкий Омар?

(Я таке полюбляю, естет і гурман).

…Ойойой! У кишені – всього лиш десятка.

То ж, виходить,

зайшов до книгарні

дарма.

 

3

 „Ось Вам, Хаїме, Тора, а ось Вам – Хайям;

ось ліричні присвяти ланам і гаям;

ось – про диких тварин…

Вибирайте, мій друже!” –

„Помилився дверима. Шукаю коньяк”.

 

4

 Побував я у Бучачі влітку торік.

Бачив ратушу, кляштор. До замку добрів…

Ну і де ж наливають

дешевий „Потоцький”?

Так ніхто із місцевих

мені й не прорік.

 

І постало питання (не „бути чи ні?” –

з цим усе зрозуміло,

принаймні, мені):

чи печінку потішити „Микулинецьким” –

чи згадати, що істина, все ж, у вині?

 

5

 … Та зібрав олігархер Великий Хурал:

за пияцтво та лінощі всіх нас карав!

І рубав рубаї на дрібненькі шматочки,

і розходивсь похнюпленим електорат.

 

* * *

Поставлю на полицю

і колишніх, і нинішніх,

і тих, що короновані,

й безжалісно знищених.

Стоятимуть пліч-о-пліч

і товсті, і тонесенькі;

і хоку, й рубаї,

і, безумовно, сонетники.

Стоятиме Письмо.

(Та й неписьменні притуляться,

що пишуть – перепрошую –

про венгрів,

про Турцію).

І Сартр, і Тарас;

довідники та посібники;

а ще – Петров та Ільф

(останнім часом підсів на них).

Тримайсь, моя полице!

Опирайсь гравітації.

Агов, сусіди зверху-у,

обережніше з танцями!!

"Homo homini" , Олександр Бобошко

Залишити коментар

Натисніть сюди, щоби скасувати відповідь.

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

  • Анонси
  • Події
  • Новинки
  • Рецензії
  • Інтерв'ю

Недавні записи

  • Дмитро Щербань. Незламний прокурор (Розщебнувши ґудзики генеральського мундиру прокурора)
  • «Вікно на Хрещатик» з однойменним вальсом із Варшави і харківською передмовою
  • Час відновити справедливість!
  • Все залишається людям
  • Анатолій Стожук: «Головні битви людини проходять у її серці». До ювілею письменника і видавця
  • Рядки з передмістя і Харкова перемогли на поетичному конкурсі в Києві
  • «Так довго не живуть, а я живу». Чорнобилець Віктор Пінченко на творчому вечорі в Мерефі

Позначки

1920-ті роки Marko Robert Stech І. Мироненко Ірина Мироненко Антоніна Тимченко Бобошко Боровий Брюґґен Василь Мисик Віктор Бойко Віктор Тимченко Віталій Квітка Григорій Сковорода Дмитро Щербань Кириченко Ковальова Л. Хворост Леонід Ушкалов Люцина Хворост Марко Роберт Стех Мельників Михайлин Михайло Красиков О. Ковальова О. Тараненко Олександра Ковальова Очима культури Перерва Петро Джерелянський Романовський Сергій Шелковий Сковорода Стожук Супруненко Тома Хворост Шелковий малярство музика поезія поезія національного опору розстріляне відродження сталінізм українська культура українська література
© Усі права застережено
Харків-61002, вул. Чернишевська, 59; (057)700-40-58; електронна адреса: kharkiv.nspu@gmail.com
2012 Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України
Підтримка сайту: Андрій Пеляк