Сергій Шелковий. Зустріч із Афінами

23 вересня, у суботу, в Афінах, на вулиці Агіон Асомотон, біля підніжжя Акрополю, мені було вручено премію Міжнародного творчого фестивалю у Греції «За кращий філософський твір» у номінації поезія – власне за цикл моїх двадцяти віршів різних років із еліністичними мотивами, які я надіслав на адресу фестивалю на початку цьогорічного серпня.

Фестиваль “Візит до муз” проводиться у Афінах та на острові Тінос вже вп’яте, і у цьому році зібрав письменників, художників, філософів, музикантів, кінематографістів з десяти країн – Греції, Вірменії, Германії, Грузії, Іспанії, Канади, Киргизії, Росії, США, України.

Нова (грошова) премія «За кращий філософський твір» присвячується пам’яті видатного філософа та письменника Нодара Джина, одного з наймолодших докторів філософії за часів СРСР, автора оригінальних та глибоких художніх творів.

Не меншим призом для мене, ніж ця нова почесна літературна нагорода, стала сама моя зустріч із Грецією, Афінами, Акрополем, Парфеноном, святилищем Елевсін, витоком давньогрецьких містерій. Шкода тільки, що на всі незлічені скарби духу, історії та мистецтва в мене був тільки єдиний повний день суботи та по половині п’ятничного та недільного днів.

Сподіваюся та передчуваю, що достигають вже мої нові вірші про Грецію – і тисячорічну, і сьогоднішню, що її побачив я уперше на власні очі, із вдячністю та радістю, у ці три дні. Можливо буде і поетична книга про Елладу,  яка подарувала всьому сьогоднішньому світові свої безцінні творчі імпульси, свою спадщину гуманізму, науки та культури. Мріяти насправді не зашкодить.

І ще одне – під крилом свого “Боїнгу” я побачив з висоти десяти кілометрів і давно вже живе у моїй душі аквамаринове Егейське море, і теракотові острови та узбережжя Аттики. І ці безсмертні символи та  коди людського духу, що ріяли у сонячному повітрі вересня, забути мені вже ніколи і ніяк не вдасться.

Додам ще мабуть на завершення і фактографічну довідку про нового афінського лауреата, тим більше, що зовсім нещодавно у цьому році його наздогнала досить таки вагома кругла дата.

Сергій Шелковий народився у Львові 21 липня 1947 року. Закінчив інженерно-фізичний факультет Національного технічного університету «ХПІ» (1971) та аспірантуру (1979). Кандидат технічних наук (1980), доцент цього університету, автор наукових публікацій в галузі прикладної математики та механіки, історії науки. Університетський лектор із 45-річним стажем, читає лекції студентам фахів «Комп*ютерна механіка» та «Інформаційні технології проектування».

Пише поезію та прозу російською та українською мовами. Публікує свої літературні твори з 1973 року.  Є автором більше як  тридцяти книг віршів, прози, есеїв, поетичних перекладів, що вийшли в світ у Києві, Харкові, Москві, у тому числі книг: «Воздушные коридоры» (2002),  «Мандри» (2002) – українською мовою, «Стихии» (2004), «Певчий» (2005), «Эон» (2007), «Июнь-июль» (2008), «Небесная механика» (2009), «Кровь, молоко» (2010), «Парусник» (2011), «На улице Пушкинской» (2011), «Аве, август» (2012), «Днесь» («Данас») (2013) – російською та сербською мовами, «Дванадесять» (2014), «Очерки о литературе» (2014), «Свет безымянный» (2015), «Апостольское число» (2015), «Вербное Воскресенье» («Palmensonntag») (2016) – російською та німецькою мовами, «На родине Орфея» («В родината на Орфей») (2016) – російською та болгарською мовами, «Будь и пиши» («Traieste si scrie») (2017)  – російською та румунською мовами, «У белого ангела» (2017)   – поетичні переклади з німецької, «Левова доля» (2017)  – українською мовою.

Лауреат поетичних премій ім. Б. Слуцького (2000), ім. М. Ушакова (2001), Міжнародної премії ім. Ю. Долгорукого (2007), премії Міжнародного поетичного конкурсу в Брюсселі (2009),  премії Міжнародного творчого фестивалю в Афінах (2017) та низки інших літературних нагород. Член Спілки письменників СРСР та України (1989) та Міжнародної асоціації письменників і публіцистів (2006). Голова жури літературного конкурсу «Міжнародна Слов*янська Поетична премія», що проводиться  з 2013 року в Україні силами Національної Спілки Письменників та інших культурних організацій.

Вірші та проза Сергія Шелкового публікувалися в Україні, Біларусі, Бельгії, Болгарії, Германії, Греції, Великобританії, Данії, Ізраїлі, на Кипрі, в Китаї, Латвії, Молдові, Польщі, Росії, Сербії, США, Чехії та перекладалися українською, англійською, болгарською, вірменською, грузинською, латиською, німецькою, польською, румунською, сербською, словацькою, французькою та чеською мовами.