Таку назву має безкоштовна виставка в ЄрміловЦентрі (ХНУ імені В.Н. Каразіна, вхід з боку Держпрому), що триватиме до 25 лютого.
Лесь Курбас – режисер нового українського театру європейського масштабу, театру, який спричинив справжній фурор у Харкові. Використовуючи під час постановок кінематографічні, хореографічні, музичні, незвичайні композиційні прийоми, Курбас поглиблює саме поняття театру та розширює межі свідомості актора й глядача.
Микола Куліш читає “Народний Малахій” акторам “Березоля”, по ліву руку від колеги Лесь Курбас
Як зазначено на сайті ЄрміловЦентру (http://yermilovcentre.org/2017/12/24/kurbas-u-harkovi/), “Виставка зосереджуюється на виставах «Народний Малахій» (1928), «Алло на хвилі 477» (1929) та «Мина Мазайло» (1929) в театрі «Березіль» у Харкові. Виставку заповнюють музика, сценографія, костюми, ескізи, афіші, фотографії з вистав та інсталяції. Починаємо із вступом про роботу Леся Курбаса до Харкова. У світовому театрі Курбасові експерименти з кіно належать до найцікавіших ранніх застосовань нових медіа у виставах. Цю роботу він довершить у Харкові, починаючи активно експериментувати з радіо – медіа, що на той час тільки з’являється у широкому вжитку. “Народний Малахій” (1928) представимо унікальним аудіо документом – читанням першої дії п’єси одним із головних акторів постановки Йосипом Гірняком. Цей запис із 1960-их років – перша відома спроба документації постановки Курбаса — була записана у Нью Йорку для радіо програми. Голос Гірняка переносить глядачів в час творення вистави і представляє тему – вхід в урбаністичний простір столиці. Друга представлена харківська вистава це “Алло на хвилі 477” (1929), перший джаз мюзикл в Україні. Нещодавно, куратори знайшли оркестрову партетуру Юлія Мейтуса до цієї вистави. Мейтус написав музику до 13 вистав Березоля і важалося, що вся ця музика була знищена. Ми плануємо записати частини з сучасними музикантами і представити її разом з відтвореною сценографією Вадима Меллера. Ця постановка уявляє можливу українську міську культуру як частину европейських трендів. Для спектаклю «Мина Мазайла» ми здійснимо реконструкцію фантастично-космічної сценографії Вадима Меллера, що розкриває простір для сполучення минулого міщанського з майбутнім. Кожний період творчості Курбаса відзначається інноваціями. Але саме під час праці у театрі «Березіль» у Харкові (1926–1933) Курбас демонструє свою театральну майстерність як один із найкращих режисерів країни та світу. Його постановки формують нове міське урбаністичне українське обличчя Харкова. Курбас співпрацює із художником-авангардистом Вадимом Меллером, створюючи сценографію, яка оживляє простір новою технікою. Композитор «Березоля» тепер Юлій Мейтус, а драматург Микола Куліш. Курбас створив свої постановки з «Березолем» з надзвичайно розмаїтою групою митців з різних куточків України та походжень, аби спільно створити сучасну українську урбаністичну культуру. Головна задача експозиції – продемонструвати саме ті театральні модерністичні інновації, які окреслюють творчість Курбаса та ставлять його в один ряд із найбільш знаними авангардистами першої половини ХХ-го сторіччя. Постать Курбаса відкриває можливості для культурної дипломатії Харкова та України, як виток світових мистецьких трендів.”