Історія

Сковорода Григорій. Повна академічна збірка творів

Опубліковано | 19 Травня, 2014 | Прокоментуй!

Сковорода Григорій.
С 44 Повна академічна збірка творів / За редакцією проф. Леоніда Ушкалова. – Харків–Едмонтон–Торонто: Майдан; Видавництво Канадського Інституту Українських Студій, 2011. – 1400 с.
ISBN 978-966-372-330-3.

Ця книга – перше видання творів великого українського поета й філософа Григорія Сковороди (1722–1794), здійснене в належному академічному форматі. Воно стане цінним джерелом для філософів, літературознавців, мовознавців, культурологів, педагогів, богословів та інших фахівців, які вивчають творчість Сковороди, надійним підґрунтям для перекладів його творів іншими мовами, для підготовки популярних видань тощо.

Читати 

---

«Очима культури» № 30. Павло Тичина: Гра із дияволом?

Опубліковано | 15 Травня, 2014 | Прокоментуй!

В одному з кращих своїх літературознавчих есеїв, «Література межової ситуації», Юрій Лавріненко (відомий читачам насамперед як упорядник класичної антології літератури 1920-х рр. «Розстріляне відродження») запропонував свою інтерпретацію психологічних реакцій провідних українських письменників на «межову ситуацію» Сталінського терору. (Файл DjVu книжки Лавріненка «Зруб і парости», яка містить цей есей можна знайти на сайті diasporiana.org.ua.) Читати далі

---

«Очима культури» № 29. Валентин Сильвестров: «Дочекатися музики».

Опубліковано | 8 Травня, 2014 | Прокоментуй!

Ті, які досі не мали нагоди прочитати виданої 2011 р. видавництвом «Дух і літера» книжки лекцій, чи радше, розмов Валентина Сильвестрова «Дочекатися музики» (російськомовний варіянт появився на рік раніше), можуть отримати деяке уявлення про настрій і характер цього видання із фраґментів відповідей славетного українського композитора (й одного з найвидатніших світових композиторів сучасності) на запитання учасників київської презентації книжки, які свого часу газета «День» надрукувала під заголовком «Валентин Сильвестров: У основі української ментальності особлива форма мелодійності».

Читати далі

---

«Очима культури» № 28. Несусвітній Артем Ведель.

Опубліковано | 30 Квітня, 2014 | Прокоментуй!

З погляду його епохи композиторська творчість Артема Веделя сприймалася як явище принципово традиціоналістське, а то й консервативне. Адже на відміну від його старших сучасників Максима Березовського чи Дмитра Бортнянського, Ведель майже не піддався впливам «італійщини», яка ж була тоді мало не обов’язковим стандартом «високого стилю». Мало того, він не піддався вимогам панівної моди також і в тому, що (знову на відміну від його славетних земляків) не залишив по собі (наскільки знаємо) ані одного твори світської, не духовної музики. Дарма, що був він знаменитим скрипалем, отож зовсім природньо мав би хотіти писати інструментальну музику для скрипки або камерного ансамблю. Читати далі

---

Леонід Ушкалов. Григорій Сковорода: семінарій

Опубліковано | 25 Квітня, 2014 | Прокоментуй!

Ушкалов Л. В.

Григорій Сковорода: семінарій. – Харків: Майдан, 2004. – 776 с.
ISBN 966-8478-76-2.
Цей фундаментальний посібник подає бібліографічну інформацію щодо
найрізноманітніших питань, пов’язаних із життям та творчістю великого
українського поета й філософа Григорія Сковороди (1722–1794). Він виконує
роль своєрідного навігатора в “морі” наукової літератури, присвяченої
Сковороді, що з’явилася в усьому світі впродовж двох останніх століть.
Посібник призначений передовсім для студентів українських університетів,
що вивчають сковородинську проблематику. Окрім того, він стане в нагоді
також професійним науковцям (історикам літератури, філософам, педагогам,
богословам, мистецтвознавцям, мовознавцям, культурологам).

Читати тут

---

«Очима культури» № 27. Музика й особиста доля Дмитра Бортнянського.

Опубліковано | 25 Квітня, 2014 | Прокоментуй!

Погляд, висловлений свого часу Дмитром Антоновичем, що «для московського церковного співу значення Бортнянського швидше неґативне», позаяк «підтриманий московською адміністрацією, [він] завдав удару традиційному московському мистецтву, не маючи сили зв’язати народні маси Москвщини з мистецтвом Европи. Але в Україні [його] діяльність була для українського мистецтва органічним кроком уперед» — це твердження спонукає до глибших рефлексій про далекосяжність і характер впливу української культури на культуру Московії у ключових для модерного розвитку обох народів періоді від половини ХVІІ до початку ХІХ ст. Та й про наслідки того впливу на історію як Росії, так і України. Читати далі

---