Опубліковано | 6 листопадаа, 2013 | Прокоментуй!
У виданні альбому Віти Сусак «Українські мистці Парижа. 1900–1939» (Київ: Родовід, 2010) позитивно вражає, по суті, все. Приємно вражає висока якість, а водночас читабельність самих текстів львівського мистецтвознавця, чиї дослідження маловідомих мотивів з історії нашої культури, а зокрема тих, які стосуються численної і, в багато чому, успішної «колонії» українських мистців у Парижі (насамперед у довоєнний час, коли місто було іще столицею світової культури), відомі більшості тих, які небайдужі до серйозних досліджень нашої культури ХХ ст. Чого ж варті, приміром, унікальні в українському мистецтвознавстві дослідження Сусак про мисткинь-українок в Парижі: «Cherchez les femmes a l’Ecole de Paris» (в часописі «Ї»), тощо. Читати далі
Опубліковано | 9 Жовтня, 2013 | Прокоментуй!
У хащах ми шукали горобину, що її скороминуще літо щиросердно дарувало осені. Горобина – це завжди спомин, завжди ностальгія. Бо вона солодко-гірка. Є такий фільм – «Спогади про майбутнє». Колишній таборянин і поет Василь Боровий згадував про майбутню зиму, лютість якої знаменувало щедре багряними плодами віття горобини. Читати далі
Опубліковано | 30 Вересня, 2013 | Прокоментуй!
У Харкові втретє пройшов Міжнародний літературно-мистецький захід «Йогансен-fest». Перші відгуки можна прочитати на ЧИТОМО, ПАЛІНДРОМі, а також можна переглянути розмову з Юрієм Іздриком на Robinzon-TV і частково познайомитися з інформаційним супроводом заходів: Тексти, Афіша-дозор, Укрінформ, 078, Robinzon-TV, Вечірній Харків, Мета, Вісті, Укрліт, Українська літературна газета, і-про, Молоде радіо, Новини Харкова, Арт-вертеп, Гімназія, Медіапорт, журнал “ШО”, inform.kharkov.ua
Своєю чергою, Олена Рибка пропонує матеріал-звіт про фестиваль Читати далі
Опубліковано | 9 Вересня, 2013 | Прокоментуй!
Рік 1753 виявився істотно важливим, а то й доленосним для історії мистецтва не тільки України, а й усього сходу Европи. Подія, на перший погляд, незначна: указом цариці Єлисавети трьох хлопців із придворної капели, які втратили хлоп’ячі голоси, переведено на навчання малярства до майстерні Івана Аргунова. Це було трьох українців: Кирило Головачевський (1735-1823), Іван Саблучок (1735-1777) та Антін Лосенко (1737-1773). Всі три вони згодом стали видатними митцями й професорами Академії Мистецтв. Читати далі
Опубліковано | 30 Серпня, 2013 | Прокоментуй!
30 років тому поета було поховано в Харкові на 13 міському цвинтарі. Час несприятливо позначився на місці останнього спочинку видатного письменника, тож цього літа могилу було відреставровано.
Опубліковано | 25 Липня, 2013 | Прокоментуй!
Коли одіозні пропутінські демагоги силкуються роздмухувати імперський міф про південь України як «Новоросію», а інші оправдують існування в Одесі пам’ятника Катерині ІІ, називаючи її, мовляв, засновницею міста, то вони, самозрозуміло, не тільки виявляють цілковите незнання (чи свідоме іґнорування?) реальних фактів історії, а й послідовно пробують утверджувати наратив історичної пам’яті, який, замість об’єднувати, плекає штучний конфлікт ідеологій і суспільну напругу на півдні України, найтрагічнішою сторінкю якої стали події 2 травня 2014 в Одесі.