Історія

Леонід УШКАЛОВ. СКОВОРОДА Й ДУХОБОРЦІ

Опубліковано | 27 Вересня, 2017 | Прокоментуй!

1. Історія питання

Духоборство зародилося в Україні, на Слобожанщині. Здається, вперше слобідських духоборців змалював іще російський літератор Павло Сумароков у своїй книзі «Досуги крымского судьи, или Второе путешествие в Тавриду», що вийшла 1803 року в Санкт-Петербурзі[1]. «Залишивши Білгород, – писав він, – я продовжив свій шлях до Харкова, не доїжджаючи до якого верст 30, бачив праворуч село Проходи – поселення духоборців […] На думку декого, ця єресь взяла свій початок років 60 тому в Харківській губернії, в селі Охочому, і ось що про неї розповідають. Прийшов туди один похилого віку іноземець, який назвав себе відставним унтер-офіцером і який, почавши обережно проповідувати нові правила, збирав вечорами поселян і тлумачив їм своє вчення. Упродовж певного часу він давав їм поради, допомагав, мирив суперечки, завдяки чому здобув собі довіру й любов у багатьох. На їхнє прохання він погодився залишитися жити серед них і, переходячи з дому в дім, нарешті, у них і помер. Таким чином виросла секта […] Гадають, що той проповідник був квакером, і, хоч це викликає певний сумнів, слід сказати, що духоборці мають чимало схожого у звичаях та обичаях із квакерськими, а особливо з гернгутерськими правилами» [Сумароков, с. 43–44].

         Звісно, навряд чи випадає говорити про цілковиту збіжність поглядів квакерів та духоборців. Про це свідчить хоч би ось така історія. Читати далі

---

До сороковин Євгена Федоренка

Опубліковано | 20 Вересня, 2017 | Прокоментуй!

Українська Шкільна Рада УККА з глибоким сумом повідомляє, що на 89 році життя у м. Моріс Плейнз, Нью-Джерзі відійшов у вічність д-р Проф. Євген Федоренко, довголітній голова Управи Української Шкільної Ради в США (1983-2017), Почесний голова Шкільної Ради, дійсний член і почесний академік Академії наук Вищої школи України, іноземний член Академії педагогічних наук України, почесний доктор Національно-педагогічного Харківського університету ім. Г. Сковороди, член Національної спілки письменників України, Науковий секретар УВАН, член управи НТШ, член Асоціації українських американських професорів, член Об’єднання українських журналістів, член Ради Координаційного комітету допомоги Україні, Почесний голова Комітету  допомоги Україні. Читати далі

---

День народження Віктора ТИМЧЕНКА

Опубліковано | 3 Вересня, 2017 | Прокоментуй!

3 вересня – день народження одного із старійшин Національної спілки письменників України Віктора Петровича ТИМЧЕНКА. Привітаймо його в цей день. Низький уклін наставнику кількох поколінь слобожанських літераторів. Многая літа! Читати далі

---

Приборкувач коней, що скачуть у мовах чужих (до 110-річчя від дня народження Василя Мисика)

Опубліковано | 22 Липня, 2017 | Прокоментуй!

Колись арабське поняття “раінді” (приборкувач коней) потрапило до грузинської мови і почало в середньовіччі означати “лицар”.  Приборкувач коней, що скачуть у мовах чужих. Таке означення підбираю, аби згадати поета і перекладача Василя Мисика.

Читати далі

---

Похід, присвячений пам’яті Івана ЛИТОВЧЕНКА

Опубліковано | 4 Липня, 2017 | Прокоментуй!

5 липня 2017 року запрошуємо усіх небайдужих до талантів України, а саме Богодухівщини, Золочева й інших сіл у похід Муравським Шляхои, через Володарівку, на Небогруди Смілих Хуторів – згадати минуле, зрозуміти сучасне, зазирнути в майбутнє.
> Похід присвячений пам’яті Івана Семеновича Литовченка, колишнього мешканця села Володарівка, художника, шістдесятника, дисидента, Лауреата Шевченківської премії 1996 року (посмертно).
Учасники походу матимуть можливість милуватися природою, висловлювати свої думки, виступати зі своїми творами.
Участь у заході вільна. Час збору на Володарівському повороті з 10.00 до 10.30 – збір учасників.
Довідки за телефоном 067-26-29-675, Субота Микола Петрович (телефонувати із 16.00 до 18.00 години).

---

“А я вже думав одружитись, і веселитися, і жить…” (Трилогія Антонії Цвід про кохання Тараса Шевченка)

Опубліковано | 3 Липня, 2017 | Прокоментуй!

Тритомник  ненав’язливо підказав: влітку 1847 року цар Микола І підписав вирок, яким Тарас Шевченко був відданий  у солдати. Тарас Григорович потрапив до Оренбурзького Окремого корпусу. Через  170 років по  тому не тільки різними містами й містечками України, а й кількох  країн світу розійшлися історії його кохання, уявлені й переказані без пліткарства жінкою. Сторінки роману-перформансу Антонії Цвід (тобто роману-вистави, який поєднує мистецтво зображення і театру, вернісаж плюс сцена)  іноді нагадують сценарій багатогодинного серіалу. Чи зніме хто хоча б дві кольорові повнометражні серії про найвідомішого для самої України великого українця? Грошових одиниць  з його портретами потрібно занадто багато.  Поки що залишаються фестивалі-свята-вишивки-портрети та пам’ятники, як в одеському вірші Тараса Федюка: “Там стоїть Тарас Шевченко, мов навіки заблудився. І спитати б про дорогу, та хіба дорога є?”

  Читати далі

---