Опубліковано | 23 Вересня, 2019 | Прокоментуй!
Олену Голуб знають як поетесу більше на Заході України, ніж на її рідній Харківщині. Сини її народилися у Тернополі, молодша донька – на сході, у Малій Данилівці. Олена вчителювала, для часопису «Слово між нами» перекладала тексти.
У січні 2019 р. радіопрограма «Муравський шлях» розповідала про її трагічну загибель на трасі у передмісті Харкова. Тоді друзі й рідні збирали матеріали й кошти, щоб побачила світ «Пелюстка з Божого саду». І ось ця книжка на студійному столі.
Читати даліОпубліковано | 13 Січня, 2019 | Прокоментуй!
Висока і трагічна доля
Олени Голуб-Пушкар (4.11.1958–5.01.2018)[1]
Олена Голуб-Пушкар загинула в переддень Різдва, 5 січня 2018 року. Увечері поверталася з церкви, поспішаючи в свою Малу Данилівку, щоби провести на потяг сина. Переходила в темряві окружну дорогу та була збита машиною, яка мчалася на великій швидкості, виїхавши на зустрічну смугу.
Водій поїхав з місця трагедії. Чи був він посланцем небесного розпорядника доль або просто байдужою до чужого життя людиною? Так чи інакше, сама Олена не стала б волати до відплати, вважаючи, що ця людина вже й так сама себе покарала, живучи в постійному жахові і почутті провини.
Але із-за нього Олени більше нема, вона десь за обрієм, і, мабуть, в обіймах Творця, яких вона так прагнула. Творця, який став головним героєм і адресатом її поезії – живий Бог, який виглядає з кожної квітки вишні, з кожної кульбабки на пагорбку.
Таке уявлення про світ було не завжди. Отримавши, як і усі ми, ровесники та друзі, атеїстичне виховання, студенткою раптом відкрила для себе Христа, побачивши Його на іконі Рубльова у Загорську. А потім, працюючи вчителькою у Тернополі, зустріла жінку, яка показала їй шлях до улюбленого Іісуса. Читати далі