Сергій Грей, Сили спецоперацій. Проза і вірші
Опубліковано | 12 Вересня, 2026 | Прокоментуй!
Осінь щедра на професійні свята й пам’ятні дати ЗСУ. У вересні вшановують розвідників, війська радіоелектронної боротьби і танкістів. 1 жовтня – День захисників і захисниць. Збираєтеся вітати військових – незнайомців чи рідних, підтримати, як можете? Почитайте правдиві нотатки одного з них.
Військовослужбовець з Харкова Грей: «Солдатська правда пахне полином». Частина 1. Проза
Сергій Лапко: «Лінії доль, як лінії розмежувань, рухливі». Частина 2. Вірші
Що нас тримає. На 13-ту зустріч запрошують «Мистецькі містки»
Опубліковано | 25 Червня, 2026 | Прокоментуй!
Наступна зустріч творчо-благодійного проєкту “Мистецькі містки”, покликаного гуртувати українців з усіх куточків світу і допомагати ЗСУ, відбудеться напередодні Дня Конституції.
Участь беруть письменниця і освітянка з Харкова Наталія Грайворонська, прозаїк, поет-верлібрист, есеїст з Волині Олександр Клименко. Наша землячка Яна Вовк представить авторку прози Олену Просцевічене.
Дізнаєтеся, як живе люблінська громада українців – воєнних біженців, а також українці в Литві. Почуєте переможців і лауреатів фестивалю «Співай рідною». Гостюватиме на «містках» дослідницький фольклорний гурт з Харкова «Муравський шлях».
У рубриці «Молоді голоси» представить свої картини Софія Халепа.
Ведуча зустрічі – поетеса, співачка, перекладачка Люцина Хворост (Харків – Варшава).
Благодійна мета зустрічі – збір на шини для евакуаційного автомобіля стабпункту 4 ОВМБр.
Детальніше «Мистецькі містки» розповідають у своїх соцмережах.
Як відбувалася зустріч у травні – читайте тут.
«Мистецькі містки». 12-та волонтерська зустріч. «Не видно моря з мого вікна. Там війна»
Марія Луговенко: «Саме Спілка письменників ініціювала створення Руху»
Опубліковано | 27 Серпня, 2026 | Прокоментуй!
Яким він був, український і російськомовний Харків 1980 років? Як сприймали в ньому українську мову, де збиралися люди на підтримку соборної України та що писали у самвидавах?
Про це радіожурналіст із Харкова, Роман КРИВКО, який після повномасштабного вторгнення більш як півроку тимчасово проживав в Івано-Франківську, спілкувався з громадською діячкою минулих десятиліть, дружиною політв’язня Ігоря Кравціва, Марією Луговенко.
Ось його світлини та розповідь, опублікована в соцмережах Івано-Франківського осередку НСЖУ.
Читати даліМОВ ТОЙ МЕТЕЛИК ВПЕРТИЙ…
Опубліковано | 17 Серпня, 2026 | Прокоментуй!
Продовжуємо публікувати спогади про Олександру Ковальову.
ІРИНА МИРОНЕНКО І ЇЇ КОЛИСКОВІ ДЛЯ БОГА
Опубліковано | 9 Липня, 2026 | Прокоментуй!
(Мироненко І. Колиска для Бога. Із віршів 2014–2022 років. Харків : Майдан, 2025. 258 с.)
«Колиска для Бога» Ірини Мироненко – вибране із поезій 2014–2022 рр. Ці тривожні роки для кожного, хто береже у своєму серці Україну, стали такими, що визначають вододіл між життям і смертю. Хорхе Луїс Борхес, якому під час Першої світової 1914-го разом із родиною довелося тікати до Женеви, згодом писав: «Смерть (або натяк на неї) робить людей вартісними»[1]. Про ціну людського життя під час війни і книжка поезій Ірини Мироненко. Присутність народженого Бога, який хоч іще немовля, а вже оберігає ту землю, що стікає кров’ю, щоразу відчутна за такими здавалося б спокійними рядками цієї збірки. Авторка постійно думає про тих, «для кого Бог зоставив молитву й бойові набої» (с. 236). Образ молитви – непростої розмови з Небесним Отцем – один із наскрізних у поезії часів війни, уже названої істориками Війною за незалежність України. Можна пригадати бодай «Отче наш, ти, що бачиш це все…» Мар’яни Савки або «Отче наш, сущий у серцях неоперених…» Катерини Калитко. Ірина Мироненко належить до покоління вісімдесятників, її погляд на життя і людину зумовлений іншими регістрами, проте передовсім її поезія – неповторний світ, у якому опоетизовано все – від ягідної яблуні за вікном до рецепту варення чи вокзальної стіни.
Читати даліВивільнення пам´яті. Відгук на книжку про поета-чорнобильця Віктора Пінченка
Опубліковано | 1 Червня, 2026 | Прокоментуй!
Є книги, які пахнуть свіжим друком, а є книги з ароматом старості. Є книги, які пахнуть побутовим пилом, а є — із пахощами лук. Є пластикові, екранні книги, а є живі, із внутрішнім трепетом аркушів.Книги
Праця Ірини Мироненко «Доступ. Спроба портрета офіцера й поета Віктора Пінченка» — фундаментальне нагадування нащадкам, кому завдячуємо за українське сонце і небо, — запахла медом, пергою, солдатським потом, запилюженими армійськими чобітьми і… невловимою радіацією. Книга вийшла у харківському видавництві «Майдан» весною 2026 року.
Читати даліХарків-61002, вул. Чернишевська, 59; (057)700-40-58; електронна адреса: kharkiv.nspu@gmail.com
Підтримка сайту: Андрій Пеляк