Мелодія для “глухих” від Олени Герасим’юк

Лауреат видавництва «Смолоскип» 2013 року Олена Герасим’юк презентувала свою поетичну збірку «Глухота». На презентацію київської поетеси в книгарню «Є» прийшло чимало людей – о шостій годині всі місця були зайняті. А Сергій Жадан, розпочав зі слів: «Через 20 років, ця книга визначатиме напрямок розвитку української літератури».

Це був серйозний та дуже “чуттєвий” вечір. Присутні уважно слухали та були зачаровані верлібрами, що звучали, як музичний інструмент – коли ти більше відчуваєш, ніж розумієш, коли хочеш слухати знову і знов, позбуваючись тижневої втоми, підхоплюєш легкість , вдихаючи свободу, що розвіяна у повітрі. Ти ніби повертаєшся в минуле, згадуєш предків та своє походження, можливо, це не в останнє чергу через фольклорне підґрунтя віршів. Улюблений поет в Олени – Надя Курбатова, а зі своїх попередників вона полюбляє читати Римарука, Кіяновську, Стуса та ін. На думку Жадана, настає переломний момент в українській літературі, коли немає вже протиставлень місто – не місто, руйнуються стереотипи і це не революція, це відбувається органічно.

У збірці доволі часто зустрічається візуальний образ «корабля». Як пояснила автор, на підсвідомому рівні для неї морська вода – порятунок і очищення, адже в її житті був випадок, коли вода справді врятувала їй життя. «Слово – найважчий матеріал, щоб з ним працювати», – сказала поетеса, відповідаючи на одне з питань. Тоді як так виходить, що тяжка справа, перетворюється на легку творчість? Легку – тільки для сприйняття. Бо ця поезія кричить, волає та прагне бути почутою.

До збірки увійшли верлібри написані з 2008 року. А вірш «Коли ти йдеш до мене по воді» став каталізатором для ілюстратора книжки Відани Білоус. Саме така «Глухота» роз’їдає байдужість. Збірка Олени Герасим’юк – це магічний інструмент, мелодію якого здатні почути навіть «глухі» люди.

Манана Ґлонті