Цікава соціальна ініціатива для авторів оповідань

Опубліковано | 9 листопадаа, 2021 | Прокоментуй!

Цікаве повідомлення від Кабінету молодого автора НСПУ:

Друзі! Нарешті можемо запросити вас до участі в соціальному проекті Кабінету молодого автора, який ми втілюємо спільно з Сучасна цифрова друкарня “7bc”, а також із Дніпропетровським осередком Національна спілка письменників України НСПУ, Дніпропетровською обласною бібліотекою для дітей та мистецькою спільнотою Vivat, — “Сильні та натхненні: історії, які допомагають долати труднощі”.20 найкращих оповідань після конкурсного відбору увійдуть до книжки — повноколірної, проілюстрованої юними художниками. А за розміщеними на сторінках QR-кодами кожен твір можна буде прослухати у виконанні студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (кафедра сценічного мовлення). Підготувати ж відео допоможуть студенти кафедри кіно і телемистецтва Інститут журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка.Читачами та співтворцями цього видання стануть вихованці дитячих будинків та спеціалізованих шкіл. Докладна інформація у статті: https://nspu.com.ua/novini/silni-ta-nathnenni-zaproshuiemo-do-stvorennya-inkljuzivnoi-knizhki-dlya-ditej-sirit-i-ditej-iz-pidvishhenimi-potrebami/?fbclid=IwAR2FXDR0L48PPW5E82fAiheVWcfe9qHpCXZRBatbcAJjQ3sDy-lzPYP08K4

Чекаємо на ваші твори!

Юлія Бережко-Камінська

---

ПРО ЛЕОНІДА УШКАЛОВА І ДОБУ, В ЯКУ МИ ЖИЛИ

Опубліковано | 5 листопадаа, 2021 | Прокоментуй!

5 листопада Леоніду Ушкалову виповнилося б 65 років. З нагоди ювілею пропонуємо вашій увазі спогади Анатолія Новикова.

Звістка про раптову, неочікувану смерть Леоніда Ушкалова мене, по суті, приголомшила. Цю реальність (для мене це якийсь сюрреалізм) досить важко усвідомити навіть тепер, коли пройшло вже чимало часу – понад дев’ять місяців. Адже він був у розквіті своїх творчих сил і начебто мав для свого віку відносно непогане фізичне здоров’я. Але це, мабуть, так здавалося лише на перший погляд. Очевидно, велика перевтома (Леонід в останні роки щороку друкував по кілька книг, поєднуючи це з викладацькою діяльністю) далася взнаки. Якось Льоня мені навіть жалівся, що від перевтоми непритомнів, проте не хотів збавляти темпів. Таке враження, що він постійно перебував у творчому цейтноті, поспішаючи якомога швидше виплеснути в електронну комп’ютерну пам’ять, а потім на папір свій величезний запас знань, свої непересічні думки. Однак організм не витримав таких темпів, і, на превеликий жаль, сталося те, що сталося.

З Льонею Ушкаловим (для мне він назавжди залишиться Льонею) ми познайомилися понад чотири десятиліття тому – в листопаді 1976 року, коли в Харківському державному університеті (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) почали працювали десятимісячні підготовчі курси для майбутніх вступників. Ці курси неофіційно називали робфаком (мабуть, за аналогією в 1920-ті роки), оскільки навчатися на них із практично гарантованим вступом до університету мала право лише робітнича молодь, тобто юнаки й дівчата зі стажем два і більше роки. Притому безпосередньо на виробництві – на заводі, фабриці чи в колгоспі. Зараховували туди за спеціальним направленням керівників відповідних виробничих колективів. А ще на робфак на таких же умовах приймали демобілізованих із лав Радянської армії. Саме такими вчорашніми солдатами й були ми з Льонею та ще півтора десятками інших таких же наших товаришів, що виявили бажання гризти граніт науки на філологічному факультеті одного з кращих в Україні вишів. Серед цих останніх, до речі, був і Микола Філон – теперішній завідувач кафедри української мови в Каразінському університеті. Щоправда, навчалися ми з Льонею на різних відділеннях – я на російському (спеціальність – російська мова і література), а він на українському (українська мова і література). Але, ясна річ, ми досить часто пересікалися – і під час перебування на робфаці, і після того, як наступного 1977 року стали студентами й перебазувалися з головного корпусу університету, що знаходився за адресою площа Дзержинського, 4 (тепер – площа Свободи) у приміщення на вулиці Гоголя, 7, де тоді розташовувався філологічний факультет. Тим більше, що деякі дисципліни читалися для всього потоку (наприклад, історія КПРС).

Читати далі

---

Зустріч із Ігорем Тереховим

Опубліковано | 19 Жовтня, 2021 | Прокоментуй!

21 жовтня о 15:30 у Спілці письменників відбудеться зустріч з в.о. мера Харкова Тереховим І. О.

Запрошуємо всю письменницьку громаду.

---

Осінь Василя Мисика

Опубліковано | 12 Жовтня, 2021 | Прокоментуй!

Запрошуємо вас до розмови-презентації «Осінь Василя Мисика» 16 жовтня о 16:00 у режимі конференції ZOOM.

Василь Мисик – одна з «точок сили» Харкова, опертя для душі, спраглої високої поезії, людяності, світла. Входження в канон української літератури – річ повільна й не завжди справедлива. Проте Харків робить кроки на шляху до цього – як знак поваги й любові, як знак причетності до Людини й Митця – Василя Мисика. Останніми роками вийшло три книжки: «Під знаком Мисика» (поезії харків’ян-продовжувачів мисикової традиції), «Ромео і Джульєтта» (переклад славетного В. Шекспіра, здійснений В. Мисиком, післямова Е. Соловей), «…І цілий всесвіт допоміг нести» (книга спогадів та наукових розвідок; укладачі О. Ковальова, І. Мироненко, А. Перерва, А. Стожук; завантажити книгу можна тут: https://kharkiv-nspu.org.ua/archives/6937).

Приєднатися можна за посиланням: https://us04web.zoom.us/j/7132912569?pwd=RWw5RmxzNTRaRkpSUzdJU2dheVphZz09

Ідентифікатор: 7132912569

Пароль: 11111

---

Пішов у засвіти Валерій Дяченко

Опубліковано | 5 Жовтня, 2021 | Прокоментуй!

Не стало Валерія Дяченка… Не витримало серце, яке завжди було відкрите друзям. А з ним спілкувались і визначні діячі нашої культури, і патріоти українських громадських організацій, і, звичайно, колеги по красному письменству.

   Валерій Петрович заявив про себе як талановитий критик, літературознавець, журналіст. Відділ критики журналу «Прапор» при ньому став центром притягання митців із свіжими незашореними поглядами. Згодом під його орудою вийшли журнали «Чумацький шлях» і «Бурсацький спуск». Вони репрезентували нову хвилю української журналістики в поєднанні з літературою, що сповідувала новітню образну систему.

   Він був веселим енергійним життєлюбом, спектр його письменницьких уподобань включав, крім «чистої» літератури, політику й громадську діяльність. Валерій Дяченко своєю позитивною енергетикою збагатив роботу харківської «Просвіти», вона дуже знадобилась у становленні культурологічного товариства «Спадщина».

    Через два тижні ми відзначали б його 70-ліття, а тепер схиляємо голови перед його світлою пам’яттю.                                                                                                                             ХОО НСПУ        

---

Звітно-виборні збори 21 вересня

Опубліковано | 17 Вересня, 2021 | Прокоментуй!

21 вересня 2021 року о 15:00 у Харківській обласній організації НСПУ відбудуться звітно-виборні збори.

Запрошуємо всіх членів НСПУ!

---