Історія

КУЛЬМІНАЦІЯ РОКУ: НЕВЛОВНИЙ ЮВІЛЯР

Опубліковано | 5 Грудня, 2012 | Прокоментуй!

3 грудня Україна відсвяткувала 290-річний ювілей мудреця й поета Григорія Сковороди. Навіть пошукова система Google на головній сторінці розмістила на фоні річки зображення мандрівного філософа із палицею в руках. Святкові заходи відбувалися в Києві і в Чорнухах, Полтаві і Переяславі-Хмельницькому, містах і містечках. Харківщина, звісно, теж не стояла осторонь. Слобожанщина теж святкувала: день розпочався урочистостями в Національному літературно-меморіальному музеї Г.С.Сковороди у Сковородинівці, а завершився концертом у Будинку культури Київського району Харкова. Читати далі

---

«Марш пам’яті» знову нагадав Нью-Йорку про Голодомор

Опубліковано | 27 листопадаа, 2012 | 1 коментар

17 листопада Український Конґресовий Комітет Америки (УККА) зокрема його відділ в Нью-Йорку‚ закликав українську громадськість до участи в в “Марші пам’яті”, присвяченому 80-річчю Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Цього року на розі вулиць Шевченка і Сьомої зібралися переважно молоді американські українці, школярі і студенти‚ які приїхали звідусіль, щоб узяти участь в жалобній ході від Української католицької церкви св. Юра в напрямі Катедрального собору св. Патрика по Третій вулиці. Попереду юнаки несли великий транспарант з написом про мету ходи – вшанування пам’яти жертв українського народу, знищених голодом, що став знаряддям комуністичного режиму, осуду злочинного уряду СРСР і застереження світу перед такими трагедіями.

Далі рухалося авто, на якому був встановлений великий церковний дзвін і юний грузин Нукрі Давітіяні ритмічними ударами привертав увагу людей до процесії. Хода сотень українців ще раз нагадала мешканцям і гостям Нью-Йорку про геноцид українського народу‚ влаштований провідниками комуністичної Росії з метою подолання опору більшовицькому режимові.

На чолі ходи йшли Митрополит Української Православної Церкви в США Антоній‚ Єпарх Стемфордский Української Католицької Церкви Павло-Патрикій Хомницький. В процесії взяли участь дипломати – Посол України в США Олександер Моцик, Генеральний консул України в Нью-Йорку Ігор Сибіга, консул Олена Брежнєва, віце-консул Костянтин Ворона, а також керівники провідних українських громадських організацій. Керівником руху від міської поліції був детектив Джеймі Гернандес.

Обабіч колони йшли школярі з Нью-Йорку, які роздавали перехожим на хідниках буклети про Голодомор, видані Комітетом США з інформації про український Голодомор-геноцид. Люди охоче брали і читали це видання.

О 1-ій год. по полудні Собор св. Патрика вщерть заповнили українці. Людей старшого віку з багатьох навколишніх міст доставили автобуси, замовлені українськими фінансовими установами.

У залі були Постійний представник України в ООН Посол Юрій Сергеєв‚ Посол Валерій Кучинський‚ президент Світової конференції українських державницьких організацій Аскольд Лозинський‚ директор Української Національної інформаційної служби Михайло Савків‚ президент Українського Народного Союзу Стефан Качарай‚ інші українські політичні і громадські діячі.

Церемонію розпочали діти з запаленими свічками, які під проводом Олени Галькович з Спілки Української молоді принесли квіти і пшеничні колоски. За ними йшли свідки Голодомору – подружжя Надія і Олександер Северини, які походять з Донбасу, і Тамара Сидоряк з Кубані, де голод теж викосив українське населення.

Одночасно у вівтарну частину храму вийшли ієрархи обох церков –  владики Антоній, Стефан Сорока, П. Хомницький і Василь Лостен у сопроводі почту священиків та дияконів, а також хор „Думка”, у співочому супроводі якого (дириґент Василь Гречинський) була відслужена Поминальна Служба Божа. У вівтарній частині були також почесні гості церемонії.

Владика П. Хомницький молитву завершив промовою про трагедію України у 1932-1933 роках.

Офіційну частину урочистості почала президент УККА Тамара Галло-Олексій, яка виголосила промову і надала слово сенаторові Дейвидові Шумерові, котрий говорив про злочини комуністичного режиму на чолі з Йосифом Сталіним і зокрема про геноцид в Україні. Прикметно, що термін Голодомор він вимовляв українською мовою. Також сенатор подякував українській громаді за активну участь в житті американської спільноти і запевнив, що українців він вважає найкращими громадянами США. Сенатор сказав, що США допомагали і допомагатимуть Україні у становленні демократичного суспільства, в утвердженні незалежности. Він закликав: “Збережемо пам’ять про Голодомор!”

Т. Галло-Олексій прочитала звернення від УККА і лист посадника Нью-Йорку Майкла Блумберґа. Постійний представник США в ООН Віліям Поп теж виступив з засудженням геноциду українського народу, влаштованого злочинним режимом.

На зібранні промовляли Посол О. Моцик і Митрополит Антоній.

До залі було внесено сніп пшениці, яка символізувала багатство української землі і трагедію її народу. Діти у вишиванках по черзі вийшли до запалених свічок серед пшеничних колосків і віддалу шану пам’яті невинних жертв геноциду. За ними з такою ж місією вийшли свідки Голодомору.

На завершення хор, підтриманий залою, заспівав гимн “Боже Великий Єдиний”.

Левко Хмельковський

---

КЛЮЧ – БАГРЯНИЙ

Опубліковано | 4 Жовтня, 2012 | Прокоментуй!

Життя постійно ставить людині питання. І на них потрібно відповідати – в цьому запорука повноцінного людського існування, його вартісної перспективи. Для правильної і своєчасної відповіді треба мати “ключ”, який би відкривав доступ до тих чи інших галузей знань. Часто таким “ключем” стають особистості, що їх обрала епоха.

Серед таких – Іван Багряний, 100-річчя якого від дня народження відзначала прогресивна громадськість світу. Читати далі

---

ПІДНЕБЕСНИЙ ПТАХ ГОГОЛЬ

Опубліковано | 30 Вересня, 2012 | Прокоментуй!

Як сталося, що син сонячної Полтавщини став основоположником великої російської літератури, вивів її на обшири світової слави? Складна і драматична історія Гетьманщини, Малоросії, України і Московії-Росії є першопричиною цього феномену. Амбітна і жорстока імперія всотувала у своє великодержавне єство цілі народи і народності, а в чавунно-прекрасний Петербург злітались як метелики на світло примарної лампи десятки і сотні непересічних талантів, що презентували собою, по суті, цілі країни. Саме там і опинився “чудний” і дивовижний Гоголь, талант якого уже був наполовину сформований Україною, кибинськими “Афінами” Трощинського, Ніжинським ліцеєм. Читати далі

---

Червоне сонце Каєркана

Опубліковано | 27 Вересня, 2012 | Прокоментуй!

  

Хто не жив байдужим на цім світі –

Той і рай, і пекло розгадав.

(«Данте», 1947 р., у казематі)

 

Не дайся злобному.

І в смерті

У горло впийся – і помри…

(«Облава», 1953 р., Норильськ)

 

 І гіркота слобідських полинів, і смуток минущості життя, і мати, яка «перебира пережите очима, повними сліз», і збляклі акварелі днів – усе є в поезіях Василя Борового. А понад усім тим – червоне сонце Каєркана, яке пряжить над головою поета понад півстоліття, та все одно – він «вольності тисячолітній крик». Читати далі

---

Нарис Ростислава Мельникова про Майка Йогансена

Опубліковано | 15 Вересня, 2012 | 1 коментар

Постать Майка Йогансена – своєрідний символ мультиетнічного та урбаністичного середовища Харкова, що у своїй багатоманітності є невід’ємною складовою національної культури. Його життя і творчість стали уособленням вітаїстичного українського відродження 1920-х років: поет, прозаїк, драматург, кіносценарист, журналіст, редактор, перекладач, критик, мовознавець, спортсмен (футболіст, тенісист, велосипедист, більярдист, турист, мисливець і рибалка) – людина ренесансного типу, чий поступ був трагічно увірваний у сталінських застінках 1937 року. Напередодні міжнародного літературно-мистецького заходу “Йогансен-fest” пропонуємо познайомитися з нарисом Ростислава Мельникова про письменника.

ЛЮДИНА З «ХИМЕРНИМ ЙМЕННЯМ»

---