Опубліковано | 27 Грудня, 2020 | Прокоментуй!

“Людей часто вабить сам дух спогадів, хай навіть недостовірних, переформатованих свавіллям часу, зі зміщеним фокусом відображення і т.п. “, – так починає свої мемуари харківська письменниця Олександра Ковальова.
До Вашої уваги цикл спогадів із п’яти частин:
1. Перші кроки (спогади про дитячі роки)
2. Studiosus (спогади про навчання)
3. Спілка. Спадщина (спогади про Спілку письменників, організацію “Спадщина”)
4. Моє германофільство. Розповідь про багаторічні німецько-українські літературні зв’язки Харкова.
5. Літературна мозаїка
Опубліковано | 22 Грудня, 2020 | Прокоментуй!

Роман німецької письменниці Наташі ВОДІН про її втрачену і через десятиліття знайдену історію мами-українки наблизить до вас мій діалог із авторкою. Цей роман 2017 року відзначений премією Книжкової виставки у Лейпцігу, де наприкінці війни працювали її батьки-остарбайтери. Він перекладений різними мовами. 2019 року став доступним і українським читачам.
Справжнє прізвище авторки – Вдовіна. Батьки – Євгенія і Микола, місце народження – містечко Фюрт поблизу Нюрнберга. День народження – початок зими 1945 року.
Читати даліОпубліковано | 28 листопадаа, 2020 | Прокоментуй!
Збірка поезій Олександри Прокопівни Ковальової 1988 року.
Опубліковано | 28 листопадаа, 2020 | Прокоментуй!
1982 року побачила світ перша книга молодої поетеси «Степові озера».
На сьогодні це вже неабиякий раритет, присутній хіба що в бібліотечках справжніх поціновувачів поезії.
Тож справжнім подарунком для читачів стане електронна версія книги:
Опубліковано | 28 листопадаа, 2020 | Прокоментуй!

28 листопада День народження у прекрасної поетеси, письменниці, перекладачки, наставниці й просто чудової людини Олександри Прокопівни Ковальової, котра впродовж багатьох років своєю щирою душею і яскравим талантом напучує молоді покоління літераторів на відкритість і чесність у творчості, на прагнення високої майстерності та граничної людяності в художньому слові.
Читати даліОпубліковано | 27 листопадаа, 2020 | Прокоментуй!

У листопаді відійшла у засвіти Інна Володимирівна Мельницька, харківська письменниця, перекладачка. Авторка прекрасних віршів, прози, вона виховала не одне покоління перекладачів. Завдяки їй у нас заговорили твори Дж. Селінджера, В. Сарояна, А. Конан-Дойля, А. Крісті, Р. Макдональда, А. Мілна. Авторка перекладів із білоруської, молдавської, мордовської мов, а також публікацій із психолінгвістики та теорії художнього перекладу. Царство Небесне! Світла пам’ять!
Пригадаймо Інну Володимирівну!
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=66423