Опубліковано | 18 Березня, 2014 | Прокоментуй!
ОБРАЩЕНИЕ КО ВСЕМ РОССИЯНАМ,
А ТАКЖЕ, К ПРЕЗИДЕНТУ РОССИИ
ВЛАДИМИРУ ПУТИНУ.
Привет, потомок Чингиз-хана
Водитель воровской орды.
Язык твой – черный от обмана
И полон рот чумной воды. Читати далі
Опубліковано | 11 Березня, 2014 | Прокоментуй!
НОВОРІЧНИЙ ЩЕМ
Різдвяним легітом
Вплива у місто свято.
І кипарисів ряд,
І гомони юрби
Сплелися разом,
Нібито вали,
Крокують берегом –
Розкуто і завзято.
Опубліковано | 10 Березня, 2014 | Прокоментуй!
І. Найважливіше завдання літератури
Розвинута література нагадує океан. Є в ньому свої глибини й мілини, затоки й острови, над нею то повіває легенький вітерець, утворюючи штиль, то віють потужні буревії, які спричинюють шторм. У гарній, багатій літературі є все. До числа таких багатих, всебічно розвинутих, заможних літератур світу належить українська література. Вона бурхливо розвивається й сьогодні. Читати далі
Опубліковано | 10 Березня, 2014 | Прокоментуй!
ШАБЛІ ПОЕЗІЙ
Як в нації вождя нема,
Тоді вожді її — поети…
Євген Маланюк
Бог мову дав — одну на всіх,
Та лиш від обраних поетів
Вірші, зібравши сльози й сміх,
Ведуть нас од падінь до злетів.
Ми майже звикли до ганьби,
А злетів здавна нам бракує,
Тому похмурої доби
Поет шаблі свої гартує.
Як тая шабля розбиває
Байдужости іржаві лати,
В пробуджених серцях лунає —
Нехай живе Вкраїна-Мати!
Шабель-рядочків не зупинить
Ані на мить дрібний нікчема,
І полум’яний вірш полине
Над краєм — рідним та зеленим!..
Опубліковано | 3 Березня, 2014 | Прокоментуй!
* * *
Революция длится и снится:
множат свет сине-жёлтые стяги –
в чёрном небе трепещут страницы
со стихами библейской отваги.
В низшем слое кружится полова.
Вот он – взлёт над бесчестием слоя,
вот Спасителя грозное слово –
жертва вечноживого героя.
В чёрном небе – Небесная Сотня:
молодые, с огнями-глазами,
пули псов принимаем сегодня,
дабы век и чело были с нами.
Наземь падаем, дети Господни,
ради выси в земном человеке.
Умираем – сегодня, сегодня.
Воскресаем – вовеки, вовеки.
* * *
Програвши власну Батьківщину,
не можна виграти життя.
Будь мужнім, України сину,
стійким – заради майбуття!
Дави раба в собі та зовні,
жени байдужість, лінь та страх.
За крівну долю дні безкровні
не вийдуть на слабких ногах.
Геть від очей злочинців влади,
геть на останній, третій, строк!
Тримаймося незламно, брате,
бо з нами – правда, з нами – Бог!
Опубліковано | 24 Лютого, 2014 | Прокоментуй!
Ну що ж – і я тут наковтався диму,
Гіркий той дим, що нині над Вітчизною.
І Аваддон всміхається незримо –
Йому сьогодні щедра буде тризна.
Бо він проліз, той гоголівський чорт,
Панікадилом підпалив пожежу.
В шоломі чорнім перехнябив рот,
І зупинив годинники на вежах.
Тут хлопець з дядьком і вогонь тривожний,
І дівчина, що запнута знаменом.
Якийсь очкарик світло неспроможний,
І громовержно-закличальна сцена.
І на усім Архангел Михаїл
Свій меч вогненний високо підносить.
Добро і зло, сплетіння вічних сил,
І велелюдних юрб многоголосся.
На цім Хрещатику йде перехресно час,
І не чортам його перехрестити.
Впізнає Бог в диму осліплих нас –
Це вітер з України – чорний вітер!
Київ 19.02.2014р.