Опубліковано | 4 Жовтня, 2012 | Прокоментуй!
Життя постійно ставить людині питання. І на них потрібно відповідати – в цьому запорука повноцінного людського існування, його вартісної перспективи. Для правильної і своєчасної відповіді треба мати “ключ”, який би відкривав доступ до тих чи інших галузей знань. Часто таким “ключем” стають особистості, що їх обрала епоха.
Серед таких – Іван Багряний, 100-річчя якого від дня народження відзначала прогресивна громадськість світу. Читати далі
Опубліковано | 30 Вересня, 2012 | Прокоментуй!
Як сталося, що син сонячної Полтавщини став основоположником великої російської літератури, вивів її на обшири світової слави? Складна і драматична історія Гетьманщини, Малоросії, України і Московії-Росії є першопричиною цього феномену. Амбітна і жорстока імперія всотувала у своє великодержавне єство цілі народи і народності, а в чавунно-прекрасний Петербург злітались як метелики на світло примарної лампи десятки і сотні непересічних талантів, що презентували собою, по суті, цілі країни. Саме там і опинився “чудний” і дивовижний Гоголь, талант якого уже був наполовину сформований Україною, кибинськими “Афінами” Трощинського, Ніжинським ліцеєм. Читати далі
Опубліковано | 27 Вересня, 2012 | Прокоментуй!
Хто не жив байдужим на цім світі –
Той і рай, і пекло розгадав.
(«Данте», 1947 р., у казематі)
Не дайся злобному.
І в смерті
У горло впийся – і помри…
(«Облава», 1953 р., Норильськ)
І гіркота слобідських полинів, і смуток минущості життя, і мати, яка «перебира пережите очима, повними сліз», і збляклі акварелі днів – усе є в поезіях Василя Борового. А понад усім тим – червоне сонце Каєркана, яке пряжить над головою поета понад півстоліття, та все одно – він «вольності тисячолітній крик». Читати далі
Опубліковано | 24 Вересня, 2012 | Прокоментуй!
У нас новое правление – прекрасно. Новые планы. Дела…
Но чтобы двигаться вперед, неплохо знать, что нами утрачено. Читати далі
Опубліковано | 20 Вересня, 2012 | Прокоментуй!
Як в нації вождя нема,
Тоді вожді її — поети…
Євген Маланюк
Неквапливе спілкування з мудрим співрозмовником, щира бесіда, до якої подумки повертаєшся знов і знов… Подібне враження залишає по собі ця ошатна, з неабияким смаком видана книжка (Вірний М. Портрет поета. / Переднє слово А.Криловця. — Харків: Майдан, 2011. — 234 с., іл.). Автор, Микола Вірний, перебуває нібито дещо осторонь, даруючи нам можливість самим почути «роздуми вголос» великого українського письменника — Василя Барки.
Опубліковано | 15 Вересня, 2012 | 1 коментар
Постать Майка Йогансена – своєрідний символ мультиетнічного та урбаністичного середовища Харкова, що у своїй багатоманітності є невід’ємною складовою національної культури. Його життя і творчість стали уособленням вітаїстичного українського відродження 1920-х років: поет, прозаїк, драматург, кіносценарист, журналіст, редактор, перекладач, критик, мовознавець, спортсмен (футболіст, тенісист, велосипедист, більярдист, турист, мисливець і рибалка) – людина ренесансного типу, чий поступ був трагічно увірваний у сталінських застінках 1937 року. Напередодні міжнародного літературно-мистецького заходу “Йогансен-fest” пропонуємо познайомитися з нарисом Ростислава Мельникова про письменника.