Опубліковано | 27 Грудня, 2012 | Прокоментуй!
Володимир Родіонов. Зібрання творів у 9 томах (рос. і укр. мови). — Харків, Видавництво Федорко, 2012
«Володимир Родіонов росіянин, пише природною для нього мовою і водночас тепло й органічно інтегрований у світ України, знає її культурні надбання, життя його тісно переплетене з життям і творчістю українських побратимів. У річищі добрих традицій, які культивувалися у творчому бутті українських літераторів старшого покоління і які так разюче контрастують з сьогоднішніми прикрими спалахами “ментальності орди”», — висловилася про автора свого часу Михайлина Коцюбинська у передмові до однієї з його збірок. До «Зібрання творів» увійшли вірші й поеми В. Родіонова різних літ, переклади його віршів українською, «лаконізми», а також есеї із книг «Апостоли слова» і «Тепле листя». До останнього, дев’ятого тому включено переклади поета (Р. Третьяков, В. Забаштанський, В. Боровий, П. Перебийніс та ін.), його недавні вірші, рецензії та листи від письменників-друзів і «крилатих» товаришів. «На його ім’я можна спиратись не тільки в літературі, де він і досі сором’язливо з’являється зі своїм видимим «острівцем» власного шляхетного слова. Слова, що надає йому якогось самозахисту. Почуття уціліти… У цім щасливім випадку — служінню слову, мені також перепадає маленький протуберанець від його замилування у сяйво Поезії…» — таку думку про автора залишив лауреат Шевченківської премії, незабутній Ст. Сапеляк.
Опубліковано | 18 Грудня, 2012 | Прокоментуй!
ПОСТЧОРНОБИЛЬСЬКА ПАНОРАМА УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Перший вступний телесюжет «Очима культури» пішов в ефір на канадській телепрограмі КОНТАКТ у березні 2011 р. Коли б я записував його сьогодні, він звучав би, звісно, дещо інакше. Насамперед тому, що з того часу український народ героїчно доказав на Майдані, та й доказує сьогодні, що він невід’ємна частка европейської політичної культури, ба, що українці, на відміну від багатьох інших европейців, готові покласти своє життя за ідеали особистої свободи, людської гідності та й за інші основні цінності европейської цивілізації. Отже, дивлячись вступну частину першого телесюжету, треба мати на увазі те, що він був створений у помітно інших часах та політичних обставинах.
Читати далі
Опубліковано | 14 Грудня, 2012 | 1 коментар
Там жили поэты и каждый встречал
Другого с надменной улыбкой…
А.Блок
С интересом прочитал в газете «Время» статью Т.Буряковской «Поэты нашего двора» о проекте «Харьковские дворики». Уже даже от одного этого слова «дворики», душевного, родного, сразу повеяло теплом воспоминаний. И возникла потребность тоже что-то поведать о «харьковских двориках», так сказать, внести и свою лепту в литературную историю нашего города. Читати далі
Опубліковано | 20 листопадаа, 2012 | Прокоментуй!
Полянецький В. А. Спомин серця: Новели. — Х.: Майдан, 2012. — 252 с.
Книгу відомого українського прозаїка Віктора Полянецького складають твори, позначені глибоким психологізмом, ліричним настроєм, проникненням у душевний світ його героїв, який
засвідчує незнищенність високих людських ідеалів.
?n cartea renumitului prozator ucrainean Viktor Poleane?kyi sunt incluse nuvele marcate de un profund substrat psihologic cu deosebite conota?ii lirice capabile s? ne introduc? ?n lumea sufl eteasc? a eroului, care ve?nic poart? ?n sine inaltele idealuri umane.
Опубліковано | 19 листопадаа, 2012 | Прокоментуй!
Рецензія на книгу: Леонід Тома. Небо на землі зникає: Повісті, оповідання. Харків, Майдан, 2012. – 276 с.
Відкриваючи нову книжку свого побратима Леоніда Томи, чомусь згадалися мені наші колишні зустрічі в обласній письменницькій студії імені Павла Тичини. Тоді, наприкінці сімдесятих, білявий юнак у великих окулярах читав нам, таким же молодим тільки-но написану поему. Хоч минуло вже багато років, але пам’ять зберегла:
І стояли мовчки тихі молодята,
І земля летіла з-під ясних зірок.
І стояла вічна перед ними мати,
Сива, ніби яблуня, в сяйві пелюсток. Читати далі
Опубліковано | 1 листопадаа, 2012 | Прокоментуй!
Щоб написати цю статтю я від’єдную усі канали зв’язку: телефон і соціальні мережі, домофон та дверний дзвінок. Я не хочу витратити жоден міліграм такої безцінної творчої енергії марно. Я хочу написати про свободу. Про свободу у творчості і про те, яким чином вона досягається. Читати далі