Товариство

Мірошниченко Анатолій Михайлович

Опубліковано | 11 Липня, 2012 | Прокоментуй!

АНАТОЛІЙ МІРОШНИЧЕНКО

поет, перекладач, есеїст

Мірошниченко Анатолій Михайлович народився 18 лютого 1939 р. в м. Макіївка Донецької області. Закінчив металургійний факультет Донецького політехнічного інституту.

Пише російською мовою. Автор книг: «Ощущение мира», «На этом единственном свете», «А потому что сердцу больно», «Золотое сечение», «POST SCRIPTUM», «Эпоха Водолея», «Неугасимая Лампада», «Чёрный шёлк твоих волос»,  «Метафорические небеса», «До востребования», «Территория М», «Трава забвения».

Лауреат премії «Слобожанщина».

Член НСПУ з 2004 р.

 

---

Некролог: Іван Перепеляк

Опубліковано | 9 Квітня, 2026 | Прокоментуй!

     На 83-му році життя пішов у засвіти відомий український поет Іван Перепеляк. Усеньке його життя було пов’язане зі Спілкою письменників, літературою, громадською роботою. Він автор кількох десятків книг, серед яких чільне місце посідають історичні поеми. Понад дванадцять років він очолював Харківську обласну організацію Спілки письменників, був багатолітнім керівником літературних студій. Сьогодні його вихованці — відомі українські літератори.

     Іван Перепеляк був полтавцем, для якого Слобожанщина стала рідною землею. Тут він здобув визнання і повагу. Його вшанували званням заслуженого діяча культури України, номінували Почесним доктором наук Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Визнанням досягнень у літературі стали багаточисельні престижні премії.

     Іван Перепеляк був учасником бойових дій часів Карибської кризи, ініціатором відродження слобідського козацтва.

     Добра і вічна пам’ять другові і колезі!

                                                 М.Жулинський, В.Верховень, В.Пінченко, В.Полянецький, В.Носань, В.Романовський, А. Стожук, Л. Тома

---

Некролог: Ніна Виноградська

Опубліковано | 1 Лютого, 2026 | Прокоментуй!

30 січня 2026 року після важкої хвороби відійшла у засвіти наша колега, поетеса, громадська активістка .

Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким та друзям покійної.

ХОО НСПУ

---

Нікуліна Людмила Петрівна

Опубліковано | 29 Березня, 2017 | Прокоментуй!

ЛЮДМИЛА НІКУЛІНА

Поетеса, прозаїк

 

Народилася 4 грудня 1951 р. у м. Полтаві.

Юрист та психолог за фахом.

Має схильність до поезії з дитинства, навчалась у літературній студії ім. Тичини при Спілці письменників України, друкувалася в періодичних виданнях.

У творчому доробку Людмили Нікуліної поетичні книги — «Превзошла печаль моя весну» (2001 р.) з частковим перекладом на українську мову лауреата Шевченківської премії, колишнього політв’язня радянських часів Степана Сапеляка, збірників «Разменяла судьбу» (2002 р.), «Флейта зимы» (2004 р.), поетичного альбому «МАРГАРИТА» (2012р.), поетично-прозової книги «Небумажные страницы» (2014 р.), прозової книги «Клетка» (2014 р.), книги «Не судимы будете» (2016 р.).

Член творчої асоціації літераторів «Слобожанщина». Член НСПУ з 2016 р.

 

---

Олефіренко Михайло Миколайович

Опубліковано | 10 Липня, 2012 | Прокоментуй!

МИХАЙЛО ОЛЕФІРЕНКО

прозаїк

 

Олефіренко Михайло Миколайович народився 9 березня 1945 р. в с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області. Закінчив Полтавський інженерно-будівельний інститут.

Пише українською та російською мовами.  Автор романів: “Пора цвітіння терну”, “Стожари”, “Чорторий”, “Сатанинська круговерть”, “Мертві не зраджують”,  “Жорна”, “Відлига”, “Хуторяни”, “Місяць вітрів”, «І аз воздам», “Криниця”; повістей:  “Закрут”, “Райчо”, “Маестро”,” Лівша”; коротких оповідань “Бувальщини і небилиці”.

Лауреат  премій  ім. І. Котляревського, ім. К. Гордієнка, ім. Г. Квітки-Основ’яненка, ім. П. Василенка, ім. О. Масельського, журналу «Березіль» за кращу публікацію року.

Член НСПУ з 1996 р.

---

Ольга ТАРАНЕНКО: “Маємо досконало засвоїти урок нинішньої війни”

Опубліковано | 20 Серпня, 2024 | Прокоментуй!

Упам’ятку мені, як Віктор Тимченко, уславлений харківський поет старшого покоління, називав Ольгу ТАРАНЕНКО (нар. 1957) «донею». А для багатьох молодих вона, багаторічна керівничка літературної студії «Зав’язь», — радше літературна «мама». Причому «мама» не суворо-догматична, не забронзовіла, а така, для якої найважливіше — щоб її підопічні відростили власні крила й відчули щастя самостійного лету.

Пані Ольга здається людиною емоційною і вразливою; на спілчанських зустрічах саме її промови завжди найзворушливіші, по-людському теплі. Як авторка вона вдумлива і весела водночас; у поезії їй вдається зберігати надзвичайно свіжі, безпосередні інтонації та дівчачий гумор — варто лиш перечитати вірш про «лабутени в метро» зі сміливими синекдохами або «Гала-концерт “Літо”» зі збірки «Перейми», доступної на сайті Харківської філії НСПУ. Сама назва вже містить у собі гру слів: читаємо «перéйми» — і в уяві постає болісний, але сповнений надій етап народження нового життя; читаємо «перейми́» — і чуємо заклик перейняти поетичну естафету або навіть священний вогонь.

Читати далі

---