Історія

Відбулися звітно-виборні збори

Опубліковано | 8 Травня, 2016 | Прокоментуй!

Наприкінці квітня відбулося засідання членів Харківської обласної письменницької організації, на якому був заслуханий звіт Голови ХОО НСПУ Анатолія Стожука за 4 роки роботи. Присутні високо оцінили діяльність А. Стожука, його ініціативність, відкритість до співпраці, вдалі видавничі проекти. Голова НСПУ М. Сидоржевський, запрошений на збори, дав позитивну характеристику людських і професійних рис колеги. Під час відкритого голосування письменники одностайно проголосували за обрання А. Стожука на другий термін головування харківською Спілкою. Було також затверджено склад правління.

---

Мисик і ми

Опубліковано | 6 Квітня, 2016 | Прокоментуй!

Колись нашому класу треба було написати твір на вільну тему про творчість Пушкіна, ще й придумати назву для тих учнівських роздумів.  Ми вже поставили на шкільній сцені  одну з його казок. На репетиціях вчителька випробувала на мені прийом, як виховати  збайдужіння до обставин і оточення: замість дзеркала я брала в руки совок для сміття. Під регіт  інших виконавців ролей  з надією в голосі мала  перепитувати знаряддя для прибирання: “Я ль на свете всех милее?” Репетицію у домашньому завданні я не описувала, але все-таки вплинула  беззахисність дитини, змушеної відтворювати репліку-приказку на очах однокласників, радих  відчути зайвий раз, що вони — абсолютна більшість.  Тож  мій твір був із лаконічною назвою “Я і Пушкін”.  Вчителька-експериментатор навіть похвалила. Пушкін був для малої читачки не живою людиною, з якою хотілося б говорити, а  просто уособленням осені, отієї, що “унылая пора”, але й “очей очарованье”.

Промайнули десятиліття, і  щоб написати про  антологію сучасної поезії харків’ян  та весняний  вечір у письменницькому клубі,  не знаходжу кращої концентрації теми, ніж  поєднання “Мисик і ми”. Саме в такому порядку слів. Читати далі

---

Місто юності Олеся Гончара (відкриття іменної аудиторії в ХНУ ім. В. Н. Каразіна)

Опубліковано | 31 Березня, 2016 | Прокоментуй!

Харків – місто юності Олеся Гончара. Тут у передвоєнні роки він навчався в технікумі журналістики, працював в обласній молодіжній газеті, вступив до університету і звідси ж пішов добровольцем боронити країну в складі студентського батальйону. Вже відомим письменником він не воднораз приїздив у місто свої юності, не забував про alma mater  й обов’язково заходив до незабутнього навчального  закладу. Нині ж він навічно прописався  на рідному філологічному факультеті в аудиторії 2-41, яка віднині носитиме ім’я видатного прозаїка, класика української літератури. Читати далі

---

Меморіальна дошка Шевченківським лауреатам-харків’янам

Опубліковано | 29 Березня, 2016 | Прокоментуй!

         26 березня 2016 р. на будинку Харківської обласної організації Національної Спілки письменників України  (вул. Чернишевська, 59)  відкрито меморіальну дошку на вшанування трьох відомих письменників, які жили і працювали в нашому місті. Були присутні голова НСПУ Михайло Сидоржевський, літератори  Харківщини і Луганщини. Читати далі

---

Роберт Третьяков. Вечір на пошану харківського поета

Опубліковано | 9 Березня, 2016 | Прокоментуй!

В лютому виповнилось вісімдесят років від дня народження видатного українського поета Роберта Третьякова (1936-1996).

З цієї нагоди відбувся літературний вечір за участі харківських письменників, зокрема Анатолія Перерви, Володимира Брюггена, Анатолія Мірошніченка, Ігоря Михайлина, Володимира Калашника. Головував поет В’ячеслав Романовський.

Учасники поділились своїми спогадами про найяскравішого харківського представника “шістдесятництва”, пролунали його вірші у виконанні заслуженого артиста України Анатолія Лобанова.

Переглянути відео з вечора можна тут.

Роман Черемський

---

Леонід УШКАЛОВ. ВІД СКОВОРОДИ – ДО МАРКСА: ЕСЕЙ ПРО УКРАЇНСЬКИЙ ФУТУРИЗМ

Опубліковано | 17 Січня, 2016 | Коментування вимкнено

20 лютого 1909 року на першій сторінці щоденної паризької газети «Le Figaro» Філіппо Томмазо Марінетті надрукував свій «Manifeste du Futurisme», в якому рішуче заперечив минуле в ім’я майбутнього. Мовляв, наш маніфест «перекине й спопелить увесь світ. Цим маніфестом ми закладаємо сьогодні основи футуризму. Час звільнити Італію від усієї цієї зарази – істориків, археологів, мистецтвознавців, антикварів». І далі: «Агов, де ви там, славні палії з обпаленими руками! Мерщій сюди! Мерщій! Дайте вогню полицям бібліотек! Спрямуйте воду каналів у музейні схрони й затопіть їх!.. І нехай течія понесе великі полотна! Нумо за кирки й лопати! Руйнуйте старі міста!». А насамкінець Марінетті проголосив: «Ми наперед знаємо, що скаже нам наш нібито прекрасний розум. Ми, скаже він, усього лиш діти й продовження життя наших предків. Ну то й що! Ну й нехай! Подумаєш!.. Гидко слухати! Киньте без кінця верзти ці нісенітниці! Підведіть-но ліпше голови! І знов із самісінької вершини ми кидаємо виклик зорям!». Читати далі

---