Історія
«Очима культури» № 42. Леґенди «Тіней забутих предків».
Опубліковано | 2 листопадаа, 2016 | Прокоментуй!
У вступному тексті (названому, із властивим Іллєнкові нонконформізмом супроти канонізованих правил української мови: «Постріл під дощем: Натомість переднього слова») до автобіографічного роману (чи то белетризованих мемуарів?) «Юрка Іллєнка доповідна Апостолові Петру» видатний майстер «українського поетичного кіна» описує обставини химерної дуелі, яка мала відбутися між ним і Сергієм Параджановим після чергової різької сутички в час зйомок їхніх спільних знаменитих «Тіней забутих предків».
Теги: Marko Robert Stech > Марко Роберт Стех > Михайло Коцюбинський > Олександр Довженко > Очима культури > Поетичне кіно > Сергій Параджанов > українська культура > українська література > українське кіно > шістдесятники > Юрій Іллєнко
«Очима культури» № 41. «Міто-оповідь» Олександра Довженка.
Опубліковано | 1 Серпня, 2016 | Прокоментуй!
Яке значення творчого спадку Олександра Довженка в історії української культури? А в цей же час: який реальний вимір його творчих досягнень і якою мірою ці досягнення співпадають із «мітом» Довженка як «одного із найвидатніших творців світового кінематографа»? Котрі з його кінокартин оправдано можна вважати шедеврами, а котрі — це, здебільшого, плоди вимушеного компромісу з жорстокими реаліями доби, а відтак і болісні мистецькі поразки?.. В час, коли перед українцями стоїть завдання переосмислити свою культурну історію та самототожність, такі питання повинні б, в ідеалі, хвилювати не лише спеціялістів-культурологів, а й українське інтелектуальне середовище в цілому. І того ж роду питання слід ставити щодо творчості далеко не лише Довженка, та, правда, його персона й ситуація таки досить особливі…
Теги: 1920-ті роки > Marko Robert Stech > Марко Роберт Стех > Олександр Довженко > Очима культури > Поетичне кіно > розстріляне відродження > сталінізм > українська культура > українська література > українське кіно
ХАРКІВ – ВОЛОДИМИРОВІ СВІДЗІНСЬКОМУ
Опубліковано | 7 Липня, 2016 | Прокоментуй!
На будівлі Харківської обласної організації Національної спілки письменників відкрито меморіальну дошку В. Свідзінському.
Півроку тому серед жовтневих заходів, присвячених 130-річчю від дня народження митця, відбулась екскурсія під назвою «Харків Володимира Свідзінського». Дійсно, поет прикрасив місто, подарувавши європейського штибу творчість і давши приклад надзвичайного стоїцизму в епоху кривавих змін. Тепер же спробуємо змінити відмінок слів у фразі: «Харків – Володимирові Свідзінському».
Теги: Анатолій Стожук > Антоніна Тимченко > Віктор Маринчак > Володимир Брюгген > Володимир Свідзінський > Елеонора Соловей > Надія Свідзинська > Олександр Демченко > Олександра Ковальова > Петро Джерелянський > Ростислав Мельників > Сергій Шелковий
«ВЖЕ НЕ ОДНУ ВЕРСТУ ВІДМІРЯНО ВІД СТЕЖКИ ОТЧОЇ ЗЕМЛІ» (до ювілею ВОЛОДИМИРА КАЛАШНИКА)
Опубліковано | 3 Липня, 2016 | Прокоментуй!
На третє липня 2016 року припав 80-річний день народження мовознавця-каразінця й поета Володимира Калашника. Коли я ще навчалася в школі, Володимир Семенович уже викладав українську мову на відділенні славістики у Франції, на запрошення Університету Бордо-ІІІ. У Харківському (тоді державному) університеті ми перетнулися як заступник декана філологічного факультету і студентка, староста групи. Читати далі
Теги: Володимир Калашник > Григір Тютюнник > Ірина Мироненко > ХНУ
МЕМОРІАЛЬНА ДОШКА ВОЛОДИМИРОВІ СВІДЗІНСЬКОМУ
Опубліковано | 22 Червня, 2016 | Прокоментуй!
Відкриття меморіальної дошки В. Свідзінському відбудеться 1 липня о 15:00, будівля Спілки письменників (Чернишевська, 59).
Постать Володимира Свідзінського (1885-1941) знакова для української літератури. Лірика митця 20-30-х рр. ХХ ст. становить яскраве вираження українського модернізму, елітарної культури. Для поета була далека приналежність до будь-яких партій чи літугруповань, його твори вияскравлюють гармонію особистості поза зламами політичних та історичних епох. Читати далі
Теги: МЕМОРІАЛЬНА ДОШКА В. СВІДЗІНСЬКОМУ
«МОЯ ЄДИНА СВІТЛА ЦЯТОЧКА В ЖИТТІ»
Опубліковано | 27 Травня, 2016 | Прокоментуй!
Древній художник, ілюстратор книжок для східного правителя, коштовні рукописні фоліанти супроводжував зображеннями себе і своєї коханої. Себе завжди малював червоною фарбою, а її — синьою. Ніби порівнював із стрімкістю вогню й недосяжністю неба.
Наш сучасник Олександр Шугай написав книжку про реальну пару, в житті якої були схід (Азія) і Західна Європа, Харків і Соловки, кольори страждань і короткого щастя. Хист до малювання мали і він, і вона. Він нібито розписав у степу капличку на місці падіння метеорита, вона подарувала йому автопортрет у східному вбранні, з напівзатуленою покривалом половиною обличчя — аби виразнішими здавалися темні очі. Той малюнок буде над його робочим столом до останніх днів життя. “Цвіт вишні, або Втрачене кохання Василя Мисика” (оповідь у листах і документах — з коментарями). Так повністю названо книжку, яка починається листом 1932 року. Читати далі
Теги: Василь Мисик > Віктор Пінченко > Ірина Мироненко > Ніна Неєлова > Олександр Шугай > Піама Гросберг > Степан Процюк
Харків-61002, вул. Чернишевська, 59; (057)700-40-58; електронна адреса: kharkiv.nspu@gmail.com
Підтримка сайту: Андрій Пеляк