Літпроцес

ТОМУ, ХТО ЗВАЖИВСЯ БУТИ МУДРИМ (нотатки з фестивалю «Поети без кордонів» у Польщі)

Опубліковано | 25 листопадаа, 2015 | Прокоментуй!

 

Чимало проектів сучасного світу у різних країнах об’єднує  словосполучення “Без кордонів”. Вони стосуються репортерів і лікарів, освітян і мігрантів, тобто ідея постійно присутня в духовних шарах атмосфери, а сама назва перехідна (на зразок почесного трофею чи естафетної палички). Трансформувалася на одному з телеканалів в Україні як реаліті-шоу «Кохання без кордонів».

Міжнародний  фестиваль “Поети без кордонів” уже 12 років проходить у Дольно-Шльонському воєводстві Польщі, тобто в Нижній Сілезії. Читати далі

---

“У ПОЛЬЩІ МОЛОДИХ ПОЕТІВ, ЯК У БРАЗИЛІЇ ФУТБОЛІСТІВ” (нотатки з першої українсько-польської весни у Харкові)

Опубліковано | 29 Травня, 2015 | Прокоментуй!

         Того травневого дня Варшава приймала тисячі українських вболівальників на фінальному матчі Ліги Європи, а Харків — трьох польських поетів. Скажете, нерівноцінний масштаб порівняння? Примітивний збіг? Але пропорція між тими, хто пише і читає вірші й тими, хто ходить на стадіон вболівати за улюблену команду, приблизно така ж. Одиниці й тисячі. Нічого катастрофічного. І футбол, і поезія вписуються у цивілізаційні  потоки людської енергії, обміну й спілкування. Прибутковість футболу і віршів не обговорюємо.

         Перша українсько-польська поетична весна  —  проект не комерйціний,  а швидше просвітницький. У Харкові гості побували в національному університеті імені Каразіна, письменницькому клубі, майже на кордоні з Росією, в Золочівському районі побачили музей-заповідник філософа-мандрівника Григорія Сковороди. Читати далі

---

Ігор Михайлин. Філософ з головою хлопчика. З нагоди 60-річчя від дня народження Анатолія Стожука

Опубліковано | 19 Березня, 2015 | Прокоментуй!

Не приховаю: я позичив цю назву. Так Кость Буревій назвав Валер’яна Поліщука в статті, яку опублікував у журналі «Червоний шлях» (1930, № 3-4).

Чому ця назва пасує до Анатолія Петровича Стожука?

Хочеться думати, що цього не потрібно пояснювати тим, хто його знає, чув його виступи, читав його твори.

Я вперше подумав про таке визначення колись давно, слухаючи його виступ на письменницьких зборах. Тоді виступало багато промовців, але лише Анатолій Петрович запам’ятався, бо говорив про сучасний стан літератури, літературний процес, про проблеми Спілки й нашого письменницького довкілля, але… осмислював це з певної метапозиції, піднявшись на вершину, з якої були видні, в один бік глянувши, причини, а в другий бік глянувши, наслідки; говорилося про це такими словами, що я подумав, ще тоді не знаючи гаразд його творчості, що Анатолій Петрович — поет. Потім довідався: ні, прозаїк, який пише на історичні теми. Читати далі

---

МОЛОДА СЛОБОЖАНЩИНА – 2014

Опубліковано | 3 Січня, 2015 | Прокоментуй!

Зраненій душі добре слово — ліки.

Григорій Богослов

У цей складний і болючий час незрідка не хочеться нічого іншого, як запоєм дивитися новини, плакати, жаліти, потім категорично довго не вмикати телевізор, лаятися, їхати боронити Україну… Молитися. Проте нам, тим, хто лишається в затишних домівках, певно, важливо за будь-яких умов не припиняти бути людьми, не закривати серця для добра, чуйності, чесності, внутрішньої шляхетності. Такий стан притаманний нам, коли пишемо твори, коли, зостаючись сам-на-сам із собою, вкладаємо у слова найсокровенніше. До речі, хлопці з гарячих точок дуже просять, окрім харчів, теплого одягу та ліків, привозити книжки.

Наприкінці грудня року, який щойно минув, відбувся знаковий для харківської молодіжної літератури захід – Обласний семінар «Молода Слобожанщина». Читати далі

---

Наталя Васильєва “Я пишу, ты пишешь, мы пишем… (отчет о семинаре «Молодая Слобожанщина-2014»)”

Опубліковано | 3 Січня, 2015 | Прокоментуй!

Это не правило спряжения глаголов, это – констатация факта. В наше время трудно не писать: все, что происходит вокруг нас, вызывает эмоции, и самое простое, что мы можем сделать с ними – выплеснуть на бумагу.

Можно прошептать о себе: «я – пишу…», можно закричать о себе «Я – пишу!», а можно сказать уверенно и твердо: «я – пишу», и признаться в этом в первую очередь самому себе. Если ты признаешь это, значит, тебе уже не все равно, что у тебя выходит, тебе важны реакция читателя и мнение знающего человека. Именно такие люди, небезразличные к своему творчеству, подали рукописи на семинар «Молодая Слобожанщина», и в этом кроется важнейший первый шаг к созданию писателя в самом себе. Читати далі

---

Альманах “КВАРТАЛИ”

Опубліковано | 24 Грудня, 2014 | Прокоментуй!

ДО ЧИТАЧІВ

Цим виданням ми прагнемо відродити давню слобідську традицію, без якої годі уявити історію української літератури останніх кількох століть. Згадати бодай альманахи, укладені харківськими романтиками та їхніми послідовниками, а чи — діячами «червоного ренесансу» в столиці на Лопані, коли 1924 року вперше з’явилися «Квартали» за участю Миколи Хвильового, Володимира Сосюри та Майка Йогансена.

Водночас хочемо уникнути певної претензійності, адже маємо справу з напрочуд делікатним матеріалом – художнім словом на стадії свого вивершення й достигання. Власне, те, що ми Вам пропонуватимемо в цьому та наступних числах, – це своєрідний слобідський зріз літератури, а точніше — тих літературних явищ, що так чи так перебувають у силовому полі Харкова.

Звичайно, цей зріз не всеохопний і не вичерпний, але, поза тим, яскравість та неординарність авторських художніх світів – чудовий привід перегорнути наступну сторінку, та й загалом стати нашим постійним читачем.

Наш альманах гостинно відкриває свої сторінки як для досвідчених, так і зовсім юних авторів, як професійних письменників, так і початківців. Вимога єдина до всіх – висока якість представленого матеріалу. Саме за це боровся свого часу й Микола Хвильовий, подаючи особистий приклад ревного ставлення до художнього тексту.

Сподіваємось на увагу широких читацьких кіл, а також на те, що слобожани словом і ділом підтримають нову літературну трибуну, потреба в якій давно назріла. Хай незліченні харківські квартали відчують свою присутність у виданні, яке носить їхнє славне ім’я.

                                                                           Редколегія

Перше число (2012)

Друге число (2013)

 

 

---