Новинки

Микола ВОЗІЯНОВ: “Ізнов воскресне доброта…”

Опубліковано | 15 Березня, 2017 | Прокоментуй!

Нова поетична збірка автора «Ізнов воскресне доброта…» відзначається глибоким проникненням у суть речей і явищ, його філософська поезія межує з поезією духовною, інтимною, пейзажною, громадянською.

Возіянов М. Ізнов воскресне доброта… [вірші] / Микола Возіянов. – Х. : Майдан, 2017.

Розділ: Літпроцес, Новинки, Поезія, Творчість
Теги: "Ізнов воскресне доброта..." > М. Возіянов

Інтерв’ю з Юлією Максимейко

Опубліковано | 14 Березня, 2017 | Прокоментуй!

Перше із серії “Нетворча вітальня” – інтерв’ю з Юлією Максимейко.

Переглянути можна тут

Розділ: Інтерв'ю, Літпроцес, Новинки
Теги: "Нетворча вітальня" > Ю. Максимейко

“Чат для кількох дівчат”: он-лайн літвечір

Опубліковано | 9 Березня, 2017 | Прокоментуй!

Наприкінці лютого відбувся надзвичайно цікавий он-лайн поетичний захід Харків-Івано-Франківськ. У першій столиці вірші читали Юлія Баткіліна, Мар’яна Даниленко, Юлія Максимейко, Анна Кисельова, Катерина Єгоренкова, Світлана Загреба, а західну Україну представляла поетеса й журналістка Марія Микицей.

Розділ: Літпроцес, Молоді голоси, Новинки, Поезія, Творчість
Теги: А. Кисельова > К. Єгоренкова > М. Даниленко > М. Микицей > С. Загреба > Ю. Баткіліна > Ю. Максимейко

Микола МОХ: «ВІДЧУВАЮ СЕБЕ ПРИЧЕТНИМ ДО ВСЬОГО, ЩО ДІЄТЬСЯ В МОЇЙ КРАЇНІ»

Опубліковано | 9 Лютого, 2017 | Прокоментуй!

Героя цього інтерв’ю я вперше побачила в його рідній стихії – на сцені. Стояв 2010 рік, країна оговтувалася від потрясіння після вкрай невдалого результату президентських виборів. У Харкові це потрясіння було сильнішим удвічі, оскільки міська влада неприховано підтримувала і просувала всі рецидиви совєтської доби. І якось ми з друзями із Клубу «Апостроф», стомившись від власних нарікань і бажаючи посміятися собі всмак, подалися до театру ім. Шевченка на комедію «Гроші» (літературне першоджерело – п’єса «Сто тисяч» Карпенка-Карого). Мене буквально зачарував химерник Бонавентура у виконанні Миколи Моха, і саме до цього актора я після вистави підійшла з букетом.

Наступного, 2011-го року ми з паном Миколою були ведучими фестивалю «Сад божественних пісень», що традиційно влаштовується що вересня в селищі Бабаї, знаному як одне з культових сковородинівських місць. Тоді публіка всміхалася, вловивши чудернацьке суголосся наших прізвищ: концерт ведуть двоє – Хворост і Мох…

А вже наприкінці 2013-го я рада була зустріти пана Миколу на перших мітинґах харківського Євромайдану. «Наш Бонавентура!» – сяйнуло мені: та сама сива борода – і струнка, моложава постать, та сама привітність у манерах і лукавинка в очах.

Актор і волонтер ласкаво погодився поділитися зі мною спогадами про своє життя і Харків театральний – і я, сидячи в охайній кухні його невеличкого виплеканого помешкання на останньому поверсі висотки, з чудовим видом на Журавлівські схили, зрозуміла, що маю до діла з підкресленим індивідуалістом, людиною з досить непростим досвідом і доволі жорсткими життєвими установками.

І ще я подумала, що ці спогади – чесні, цікаві, а де в чому й контроверсійні, – цілком можуть привернути увагу читачів.

Розділ: Інтерв'ю, Новинки
Теги: Люцина Хворост > Микола Мох