Опубліковано | 15 Червня, 2017 | Прокоментуй!
Той, хто розуміється на житті,
одразу відчув би, що все це щирісінька правда
Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц»
Переді мною маленька книжечка – поетична збірка «Простий сюжет» Ольги Степанівни Тараненко, поетеси з Харкова. Видана вона в далекому 1992 році. Читати далі
Опубліковано | 7 Червня, 2017 | Прокоментуй!
У період інтенсивних теоретичних дискусій про суть мистецтва та природу творчого процесу, які розгорілися на зламі ХІХ і ХХ віків, українська інтелектуальна думка, на перший погляд, залишилася у фарватері епохальних осмислень та відкриттів у цій ділянці. Правда, так достеменно було лише на перший погляд, себто коли братимемо до уваги лише україномовну друковану спадщину наших інтелектуалів. В іншомовних культурних середовищах, в яких провідні українські творці і теоретики творчості часто були примушені функціонувати силою об’єктивних, майже неминучих, обставин, українці зробили вагомий вклад у революційні процеси розвитку теорії мистецтва та літератури.
Опубліковано | 27 Травня, 2017 | Прокоментуй!
Побачила світ дев’ята книга поезій Олександра Бобошка “Homo homini”.
Опубліковано | 21 Травня, 2017 | Прокоментуй!
І. Попередники Олега Чорногуза
Хто насмілиться заперечити, що художня література має величезний виховний вплив, а відтак і виховну функцію? Сподіваюся, ніхто! А то б для чого одні люди розповідали іншим довгі історії зі свого й чужого життя, як не для того, щоб у кінці сказати: роби отак — раз; роби отак — два; роби отак — три. Для того, щоб бути переконливішими й переконливішими, історії ставали все довшими й довшими. Довелося винайти письмо, щоб ті історії увічнити й передавати по горизонталі (в інші urbi et orbi, щоб і там навчалися мешканці корисним настановам) і по вертикалі (щоб інші покоління, які заселять землю після авторів корисних порад могли так само скористатися їхніми знаннями).
Новітніми дослідженнями доведено, що література виникла з пекучої потреби людини повчати інших людей. Першим літературним жанром став жанр повчання. Оскільки загальна монографія про жанр повчання у світовій та українській літературі, яку б ми могли зреферувати тут, досі з незрозумілих для нас причин відсутня у філологічній науці, нам доведеться самим накидати акварельний етюд на цю тему. Читати далі
Опубліковано | 3 Травня, 2017 | Прокоментуй!
Наприкінці квітня в Клубі письменників відбулася презентація дебютної книги поезій Ірини Жарикової “Схемы бездорожья”.
Для когось із харків’ян ім’я молодої поетки невідоме, а хтось уже чув її твори на літературних семінарах, заходах Обласної літстудії ім. П. Тичини, студії “Зав’язь”, а також студії (де Жарикова є співорганізатором) ХНУРЕ.
Через тонкі нюанси почуттів, через місткі образи, через самоіронію снуються зі слів Ірини мотиви її лірики, провідні мотиви її серця – пошук Бога, пошук справжнього в житті, самотність людини, прагнення до світла, бажання бути корисною у світі та віднайти – бодай одну-однісіньку – краплину тепла й для своєї змерзлої душі. Читати далі
Опубліковано | 2 Травня, 2017 | Прокоментуй!
“АЖ ДО НЕБА ТЯГНЕТЬСЯ СХІДНИЙ ФРОНТ” (люди і книжки на війні) – стаття Ірини Мироненко із журналу “Вінницький край”, 2017, №1 про колективні збірки “Перемагать і жить”, “Україна в огні” та книжку Леоніда Логвиненка “Місячна соната війнии”.
Читати : “Аж до неба тягнеться східний фронт” (люди і книжки на війні)

