Опубліковано | 1 листопадаа, 2016 | Прокоментуй!

Справжність поета, на мою думку, вгадується, перш за все, з того, як він резонує з часом, в якому живе. Якщо голосу бракне, коли вимагається сказати «так» чи «ні», губиться в гулі натовпу чи, навпаки, він неприродно високо береться, – то жодними зовнішніми «прибамбасами» чи ретушуванням не приховаєш фальшивого звучання. Про це подумалось, коли зайшлось про поетесу, нашу землячку Олену Зорич. Читати далі
Опубліковано | 26 Жовтня, 2016 | Прокоментуй!
Опубліковано | 18 Жовтня, 2016 | Прокоментуй!
Книжка чорнобильських віршів Віктора Пінченка “Облученная муза” по-справжньому «заряджає» впевненістю у немарності людського життя і добротою. Передпокровської пори Віктор Михайлович запросив до письменницького клубу в центрі Харкова колег-літераторів на власний день народження, який став і днем поезії. Він – полковник у відставці, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, автор шести поетичних збірок, належить до Харківської обласної організації Національної Спілки письменників України. Остання за часом виходу збірка, про яку й піде мова, – “Облученная муза.” Читати далі
Опубліковано | 15 Жовтня, 2016 | Прокоментуй!
Сьогодні, 15 жовтня, якраз після Покрови, виповнюється 70 років Вікторові Бойку, слобожанському поетові, перекладачеві, діячу культури, наставнику молодих літераторів.
Здоров’я Вам, Вікторе Степановичу, миру, натхнення та нових творів! Читати далі
Опубліковано | 9 Жовтня, 2016 | Прокоментуй!
Нещадавно відбулася зустріч харківської поетеси, перекладача, критика, публіциста Римми Олександрівни Катаєвої із читачами бібліотеки Музею видатних харків’ян імені К. І. Шульженко. Авторка розповідала про своє життя, юність, розмірковувала про сьогоднішній день, а також презентувала нову книгу лірики «Войти в твою память». Читати далі
Опубліковано | 28 Липня, 2016 | Прокоментуй!
«Справжня поезія — невмируща й бунтівлива!» — так проказав (без найменшого патосу) у розмові знаний український поет Микола Козак. Ішлося ж про вершинні здобутки в царині українського поетичного слова протягом останніх десятиліть. Але сам мистець аж ніяк не квапиться підсумовувати результати власної багаторічної літературної праці та громадської діяльности. Бо і в свою сімдесят п’яту весну (саме весну, оскільки має на диво молоду вдачу) він непохитно вірить у те, що все найкраще й найзначніше для нього — попереду!