Опубліковано | 5 Квітня, 2017 | Прокоментуй!

Події «Французької весни в Україні» охоплюють різні міста, в тому числі й Харків. На квітень 2017 року припадають дві франко-українські вистави – «Антігона» і «Переміщення». Дотичною до згаданого фестивалю, хоч і скромно залишеною поза його афішами, можна вважати презентацію нової книжки професора каразінського університету, поета Володимира Калашника «Тет-а-тет з Аквітанією… та інші французькі враження. Бордо 1974-1976» (Харків: Майдан, 2017). У ті роки Володимир Семенович викладав українську мову на відділенні славістики Університету Бордо-ІІІ, згодом упродовж дванадцяти років очолював Харківське обласне відділення товариства «Україна-Світ». Читати далі
Опубліковано | 29 Березня, 2017 | Прокоментуй!
Дагнія Дрейка (ліворуч) з Іриною Мироненко у Польщі, на міжнародному поетичному фестивалі «Поети без кордонів»
Найбільша латиська громада України була свого часу в Харкові. Нині офіційно в нашій країні мешкає близько 5 тисяч латишів. На початку минулого століття їх було в самому Харкові в чотири рази більше, ніж в усій Україні тепер. До міста переїжджали під час Першої світової війни латиські заводи й фабрики з усім персоналом. Архітектори і музиканти, технічні фахівці й лікарі евакуювалися з Риги. Коли вони виходили з переповнених вагонів на перон, навряд чи знали, що приміщення залізничного вокзалу спорудив латиш Юлій Цауне. Згодом він побудував у Харкові майже 20 споруд у стилі модерн. Більшість із них тепер вважаються пам’ятками архітектури. Читати далі
Опубліковано | 18 Березня, 2017 | Прокоментуй!
Шановні колеги! До Вашої уваги Проект Статуту НСПУ (читати можна тут) для обговорення, зауважень, доповнень. Термін подання пропозицій до 25 березня, листи надсилайте на адресу Голови ХОО НСПУ: maydan.stozhuk@gmail.com
Опубліковано | 11 Березня, 2017 | Прокоментуй!
«Поезія – струмочок крізь буденність»
Н. Скребець
55 – дві веселі цифри, які збіглися, аби зазначити рівновагу між молодістю і поважною зрілістю, що колись надійде. Це як два ковшики чи дві долоні ковшиками, що готові взяти від життя все, що дається: зачерпнути джерельної, втримати перший врожай суниць (для початку й жменьки достатньо), простягнути тепло долоні в морозяний ранок для синички – нехай сідає, погріється. Синичка навряд чи залетить, а от ручата внучат з довірою потягнуться… Читати далі
Опубліковано | 11 Березня, 2017 | Прокоментуй!
Була така репліка у старій виставі: «Спички серные довоенные фабрики Лабзина!» Уже й наше покоління, і покоління наших дітей міряють час на «до» і «під час війни». На жаль, категорія «після» ще ховається в диму пострілів і змов, брехні й збайдужіння. Після війни будуть інші книжки, і, можливо, премії. У книжках не сумніваюся – напишуться. Премії не такі стійкі, можуть вичерпатися фінансово або застаріють морально. Вони теж бувають ситуативними. Але пишу про міжнародну слов’янську поетичну премію, що так само, як сірники, довоєнна, пишу з надією, що вона війну переживе.
Її засновано 2013 року в Харкові, тож уже вчетверте вшанували лауреатів, дипломантів, згадали вірші членів журі, процитували переклади. Вечір у письменницькому клубі ніби й не відрізнявся звичною картинкою: потріскують дрова в каміні, щоб зігріти невелику залу й поетів різних поколінь. Читати далі
Опубліковано | 5 Березня, 2017 | Прокоментуй!
1 березня у будинку Харківської обласної організації Національної спілки письменників України відбувся вечір взаємочитань «Міст поколінь», на якому старші літератори читали твори молодих колег по цеху, а молодь – твори старших. Це був цікавий досвід для обох поколінь і цінна можливість одночасно почути одне одного й бути почутими. Читати далі