Опубліковано | 21 Травня, 2017 | Прокоментуй!

Післявеликодню поїздку до села Руські Тишки Харківського району згадую аж у травні. Заморочили нас тоді квітневі несподівані сніги. Їхала у район з каразінцями, виставкою “Цікава наука” освітнього “ЛандауЦентру” Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Це єдина в Україні мандрівна просвітницька виставка класичного університету. Восени 2016 р. і навесні 2017 р. викладачі і студенти разом із директором “ЛандауЦентру” Вікторією Кругловою (до речі, філологом за освітою) послідовно об’їжджають школи в районах Харківщини. Несподівані хімічні реакції і телескоп, стілець із шурупами для йогів і небезпечні мікроби у вигляді м’яких іграшок — оце і є наука на дотик.
У чергову поїздку вибиралися харківським проспектом Науки. У 80-х на цьому проспекті був гуртожиток університетського філфаку, збиралися молоді поети, існувала своя літературна студія з нещадними обговореннями написаного, простора читалка із широким балконом. На нього вночі, коли гуртожиток замикав вхідні двері, видиралися хлопці — і місцеві мешканці, які загуляли, і гості.
Опубліковано | 15 Травня, 2017 | Прокоментуй!
15 травня о 18:00 в “Книгарні “Є” (вул. Сумська, 3) Люцина Хворост презентує свою нову книгу.
Український Харків і його силове поле, журнал “Березіль” і Клуб “Апостроф”, вірші і музика, спогади і дискусії – ось що чекає на вас у Книгарні “Є” ввечері 15 травня.
Книжка Люцини Хворост “А скажіть, будь ласка: розлогі інтерв’ю, невимушені балачки, дружні одкровення” (Київ: Ярославів Вал, 2016) уже була презентована в Києві й нарешті заявляє про себе в Харкові – у місті, в якому була народжена.
Опубліковано | 4 Травня, 2017 | Прокоментуй!

Амфітеатр Великої фізичної аудиторії каразінського університету чудово пасував до розмови про українську школу перекладу. ІХ наукова конференція “Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу” пройшла з міжнародною участю саме в цих стінах квітневої пори, що снігопадами нагадувала лютий. За високими вікнами десятого поверху відкривалася імлиста панорама Харкова. Якщо подивитися вниз, можна було побачити двох бурих ведмедів, що меланхолійно походжали засніженим майданчиком. Багаторічне сусідство університету й зоопарку увиразнювала кісточка якогось птаха, занесена на віконний укіс кимось із зоопаркових крилатих утікачів. Читати далі
Опубліковано | 3 Травня, 2017 | Прокоментуй!
28 квітня у Письменницькому будинку відбулася творча зустріч із видатним літературним критиком, письменником-афористом, журналістом та есеїстом Володимиром БРЮҐҐЕНОМ.
Зустріч була символічно приурочена до ювілею письменника, якому 29 березня нинішнього року виповнилося 85. Модератором виступив письменник Леонід Тома.
Крім того, читацькій аудиторії був представлений восьмий випуск «Блокнотів» – зібрання афоризмів Брюґґена, «книги без кінця», яка, якщо вірити авторові, ненастанно поповнюється новими сентенціями і парадоксальними висновками. Читати далі
Опубліковано | 5 Квітня, 2017 | Прокоментуй!

Події «Французької весни в Україні» охоплюють різні міста, в тому числі й Харків. На квітень 2017 року припадають дві франко-українські вистави – «Антігона» і «Переміщення». Дотичною до згаданого фестивалю, хоч і скромно залишеною поза його афішами, можна вважати презентацію нової книжки професора каразінського університету, поета Володимира Калашника «Тет-а-тет з Аквітанією… та інші французькі враження. Бордо 1974-1976» (Харків: Майдан, 2017). У ті роки Володимир Семенович викладав українську мову на відділенні славістики Університету Бордо-ІІІ, згодом упродовж дванадцяти років очолював Харківське обласне відділення товариства «Україна-Світ». Читати далі
Опубліковано | 29 Березня, 2017 | Прокоментуй!
Дагнія Дрейка (ліворуч) з Іриною Мироненко у Польщі, на міжнародному поетичному фестивалі «Поети без кордонів»
Найбільша латиська громада України була свого часу в Харкові. Нині офіційно в нашій країні мешкає близько 5 тисяч латишів. На початку минулого століття їх було в самому Харкові в чотири рази більше, ніж в усій Україні тепер. До міста переїжджали під час Першої світової війни латиські заводи й фабрики з усім персоналом. Архітектори і музиканти, технічні фахівці й лікарі евакуювалися з Риги. Коли вони виходили з переповнених вагонів на перон, навряд чи знали, що приміщення залізничного вокзалу спорудив латиш Юлій Цауне. Згодом він побудував у Харкові майже 20 споруд у стилі модерн. Більшість із них тепер вважаються пам’ятками архітектури. Читати далі