Володимир БРЮҐҐЕН: «ПЕРЕЖИТИ СВОЄ ЖИТТЯ – ОЗНАЧАЄ ПЕРЕЖИТИ ВЕЗУВІЙ»

Опубліковано | 3 Травня, 2017 | Прокоментуй!

 28 квітня у Письменницькому будинку відбулася творча зустріч із видатним літературним критиком, письменником-афористом, журналістом та есеїстом Володимиром БРЮҐҐЕНОМ.

Зустріч була символічно приурочена до ювілею письменника, якому 29 березня нинішнього року виповнилося 85. Модератором виступив письменник Леонід Тома.

Крім того, читацькій аудиторії був представлений восьмий випуск «Блокнотів» – зібрання афоризмів Брюґґена, «книги без кінця», яка, якщо вірити авторові, ненастанно поповнюється новими сентенціями і парадоксальними висновками. Читати далі

---

НАУКА СВОБОДИ. ПОБАЧЕННЯ ІЗ ФРАНЦІЄЮ ВОЛОДИМИРА КАЛАШНИКА

Опубліковано | 5 Квітня, 2017 | Прокоментуй!

Події «Французької весни в Україні» охоплюють різні міста, в тому числі й Харків. На квітень 2017 року припадають дві франко-українські вистави – «Антігона» і «Переміщення». Дотичною до згаданого фестивалю, хоч і  скромно  залишеною поза його афішами, можна вважати  презентацію нової книжки  професора каразінського університету, поета Володимира Калашника «Тет-а-тет з Аквітанією… та інші французькі враження. Бордо 1974-1976» (Харків: Майдан, 2017). У ті роки Володимир Семенович викладав  українську мову на відділенні славістики Університету Бордо-ІІІ, згодом упродовж дванадцяти років очолював Харківське обласне відділення товариства «Україна-Світ». Читати далі

---

ПОЕТЕСА І ПЕРЕКЛАДАЧКА З ІМЕНЕМ, ЩО ОЗНАЧАЄ «НОВИЙ ДЕНЬ»

Опубліковано | 29 Березня, 2017 | Прокоментуй!

Дагнія Дрейка (ліворуч) з Іриною Мироненко у Польщі, на міжнародному поетичному фестивалі «Поети без кордонів»         

           Найбільша латиська громада України була свого часу в Харкові. Нині офіційно в нашій країні мешкає близько 5 тисяч латишів. На початку минулого  століття їх було в самому Харкові в чотири рази більше, ніж в усій Україні тепер.  До міста переїжджали   під час Першої світової війни латиські заводи й фабрики з усім персоналом. Архітектори і музиканти, технічні фахівці й лікарі  евакуювалися з Риги. Коли вони виходили з переповнених вагонів на перон, навряд чи знали, що приміщення залізничного вокзалу спорудив латиш Юлій Цауне. Згодом він побудував у Харкові майже 20 споруд у стилі модерн. Більшість із них тепер вважаються пам’ятками архітектури. Читати далі

---

Обговорення нового Статуту НСПУ

Опубліковано | 18 Березня, 2017 | Прокоментуй!

Шановні колеги! До Вашої уваги Проект Статуту НСПУ (читати можна тут) для обговорення, зауважень, доповнень. Термін подання пропозицій до 25 березня, листи надсилайте на адресу  Голови ХОО НСПУ: maydan.stozhuk@gmail.com

---

То «неба жнивна синь», то «сутінки лютневовечорові» (до 55-ліття НАТАЛІ СКРЕБЕЦЬ)

Опубліковано | 11 Березня, 2017 | Прокоментуй!

«Поезія – струмочок крізь буденність»

Н. Скребець

          55 – дві веселі цифри, які збіглися, аби зазначити рівновагу між молодістю і поважною зрілістю, що  колись надійде. Це як два ковшики чи дві долоні ковшиками, що готові взяти від життя все, що дається: зачерпнути джерельної, втримати перший врожай суниць  (для початку й жменьки достатньо), простягнути тепло долоні в морозяний ранок для синички – нехай сідає, погріється. Синичка навряд чи залетить, а от ручата внучат з довірою потягнуться… Читати далі

---

«По зірваних рейках додому» (підсумки четвертого конкурсу міжнародної слов’янської поетичної премії 2016 року)

Опубліковано | 11 Березня, 2017 | Прокоментуй!

Була така репліка у старій виставі: «Спички серные довоенные фабрики Лабзина!» Уже й наше покоління, і покоління наших дітей міряють час на «до» і «під час війни».  На жаль, категорія «після» ще  ховається в диму пострілів і змов, брехні й збайдужіння. Після війни будуть інші книжки, і, можливо, премії. У книжках не сумніваюся – напишуться. Премії не такі стійкі, можуть вичерпатися фінансово або застаріють морально. Вони теж бувають ситуативними. Але  пишу про міжнародну  слов’янську поетичну премію, що так само, як сірники, довоєнна, пишу з надією, що вона війну переживе.

Її засновано 2013 року в Харкові, тож уже вчетверте вшанували лауреатів, дипломантів, згадали вірші членів журі, процитували переклади. Вечір у письменницькому клубі ніби й не відрізнявся звичною картинкою: потріскують дрова в каміні, щоб зігріти невелику залу й поетів різних поколінь. Читати далі

---