Події

“Глиняний кіт” дістався харків’янину

Опубліковано | 4 Березня, 2017 | Прокоментуй!

1 березня в Національному центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса було підбито літературні підсумки 2016 року. З-поміж 25 лауреатів у різних номінаціях символічну відзнаку конкурсу “глиняного кота” отримав і наш земляк Ростислав Мельників, чия збірка “Апокрифи степу” була визнана найкращим виданням у номінації “Поезія”. Читати далі

---

У Харкові з’явилася вулиця Свідзінського!

Опубліковано | 27 Лютого, 2017 | Прокоментуй!

Читати детальніше можна тут

---

Підсумки Конкурсу імені Т. Шамрай

Опубліковано | 27 Лютого, 2017 | Прокоментуй!

Підбито підсумки конкурсу рукописів молодих авторів на здобуття Обласної літературної премії імені Тані Шамрай.

Поза тим, що журі відзначило подані роботи як цікаві та самобутні, готового до друку – як перша книга поета – рукопису серед них не виявилося. Композиційно, змістово, а подекуди й чисто технічно жодна робота не є готовою й потребує значних доопрацювань. Тому всіх авторів ласкаво просимо долучатися до творчості в літературних студіях міста й Обласній літературній студії ім. П. Тичини про Спілці письменників.

Отже, результати цьогорічного конкурсу такі:

І місце – не присуджене;

ІІ місце – Анастасія Шевченко;

ІІІ місце – Микита Калембет та Світлана Гужва.

 

---

Олександра КОВАЛЬОВА: збірка статей і нарисів «Події та постаті»

Опубліковано | 12 Лютого, 2017 | Прокоментуй!

Готується до друку книга О. Ковальової «Події та постаті». У ній зібрано статті та нариси письменниці, створені в різний час з приводу різних літературних подій та явищ. Найчастіше це відгук на вихід у світ нової книги того чи іншого автора, іноді – спроба включитися  в дискусію, яка мала більший чи менший розголос у літературному житті, ще інший варіант – намагання через спогад утримати в активному вжитку ті чи інші літературні скарби нашого краю. На сторінках книги ніби звучать голоси різних авторів: В. Боровий, М. Сарма-Соколовський, М. Козак, В. Мисик, І. Христенко, І. Вирган, В. Сокіл, А. Чернишов, М. Львович, Йоган Гердер, В. Свідзинський, Л. Костенко, В.Дрозд, Т. Мельничук, Д. Білий, М. Рильський, В. Бойко, О. Тараненко, А. Перерва, Л. Тома, В. Верховень, І. Мироненко, С. Жадан, І. Качуровський, А. Стожук, Л. Хворост, Л. Вировець, Н. Супруненко, В. Проненко, В. Бондар, Р. Мельників, А. Шевцова, В. Пінченко, І. Мельницька, В. Овод, В. Тимченко, О. Ковалевський, німецькі автори та багато інших.

Цей матеріал може бути цікавим для студентів філологічних факультетів, учителів української (і не тільки) літератури, літстудійців, як, зрештою, і для самих літераторів.

Збірку можна читати тут

---

Ювілей Ольги ТАРАНЕНКО

Опубліковано | 28 Січня, 2017 | Прокоментуй!

28 січня ювілей (17-18-19-…-річчя) відзначає Ольга Степанівна Тараненко. Зазвичай на привітання імениннику звучить багато пафосних слів, бучних промов… Усе галасливе дуже далеке людині, яка весь свій вік ішла за чарівним клубочком любові, безкомпромісної віри в людей, самовіддачі, самомовчання й самоприменшення. Людині, яка радіє кожному молодому несміливому поетичному голоску, поблажливо-втомлено роз’яснює про банальність рим “сонце-віконце”, “душу-мушу”… Людині, яка вболіває за кожного колегу, домагається справедливості в кожній справі. Яка звикла все робити лише по совісті. Людині, чиї вірші, негомінкі, не виставлювані на показ, ранять і гоять, розчулюють і вивищують…

Спаси Вас Бог, Ольго Степанівно!!! Сонця над головою, радості невідійманої, розуміння й підтримки зусібіч! Із Днем народження!

---

Розгортання поетичного сюжету (До ювілею Ольги ТАРАНЕНКО)

Опубліковано | 28 Січня, 2017 | Прокоментуй!

Пригадую  початок 70-х.  По-різному можна пригадувати ті часи. Усе залежить від того, які події, яких людей ти згадуєш.  У моїй пам’яті зринає  світлий день ранньої весни,  семінар творчої молоді в Харківському відділенні спілки письменників. Про щось чи про когось весело жартують ще живі і життєрадісні Станіслав Шумицький та Роберт Третьяков.  Здається, це Шумицький сказав, що от, мовляв, як буває: у Деркачах проліски вже розцвіли, а в Люботині – ще ні. Їхні радісні погляди схрещуються на дівчинці-школярці, і я розумію, що оце і є пролісок.  Блакитна спідничка, біла блузка і весняні очі.  Щоб у дитячих очах стільки мудрості?! Щоб у дитячих очах стільки цілісності та зосередженості? Дивна річ – людська доля! Її чистовик пишеться відразу. Нам лише здається, що ми з часом мудрішаємо, щось у  чернетках наших доль виправляємо, щось змінюємо. А насправді усе написано відразу і начисто. Ми можемо лише через власну лінь та недолугість чогось недобачити,  у щось не заглибитись у тій мірі, як це має бути.

          Школярку, що дорослим поетам здавалася посестрою проліска, звали  Ольга Тараненко, а на семінар її привіз незмінний керівник Деркачівської літературної студії  поет Віктор Тимченко. Читати далі

---