Опубліковано | 14 Грудня, 2012 | 1 коментар
Там жили поэты и каждый встречал
Другого с надменной улыбкой…
А.Блок
С интересом прочитал в газете «Время» статью Т.Буряковской «Поэты нашего двора» о проекте «Харьковские дворики». Уже даже от одного этого слова «дворики», душевного, родного, сразу повеяло теплом воспоминаний. И возникла потребность тоже что-то поведать о «харьковских двориках», так сказать, внести и свою лепту в литературную историю нашего города. Читати далі
Опубліковано | 19 листопадаа, 2012 | Прокоментуй!
Рецензія на книгу: Леонід Тома. Небо на землі зникає: Повісті, оповідання. Харків, Майдан, 2012. – 276 с.
Відкриваючи нову книжку свого побратима Леоніда Томи, чомусь згадалися мені наші колишні зустрічі в обласній письменницькій студії імені Павла Тичини. Тоді, наприкінці сімдесятих, білявий юнак у великих окулярах читав нам, таким же молодим тільки-но написану поему. Хоч минуло вже багато років, але пам’ять зберегла:
І стояли мовчки тихі молодята,
І земля летіла з-під ясних зірок.
І стояла вічна перед ними мати,
Сива, ніби яблуня, в сяйві пелюсток. Читати далі
Опубліковано | 1 листопадаа, 2012 | Прокоментуй!
Щоб написати цю статтю я від’єдную усі канали зв’язку: телефон і соціальні мережі, домофон та дверний дзвінок. Я не хочу витратити жоден міліграм такої безцінної творчої енергії марно. Я хочу написати про свободу. Про свободу у творчості і про те, яким чином вона досягається. Читати далі
Опубліковано | 18 Жовтня, 2012 | Прокоментуй!
“Наша дума, наша пісня не вмре, не загине” – на всі віки прозвучали пророчі слова Великого Кобзаря. Але це сказано не просто – підкреслено, що перспектива загибелі, забуття нашої мови все ще є тим привидом, який маячить на тлі нашого культурного самоїдства, незнання історії, що ще з давніх часів підтинало український народ, виснажувало його творчі потуги і національну самодостатність. Читати далі
Опубліковано | 13 Жовтня, 2012 | Прокоментуй!
Коли поїзд наближався до міста Лева, все більше думалося про найбільше книжкове свято на всій Україні — форум видавців. Щороку слідкувала за цим дійством, дякуючи засобам масової інформації та інтернету, а цьогоріч була запрошена видавцем як автор роману «Голгофа козацьких нащадків». Поки що пригадувався Львів ще часів Радянського Союзу. Він і тоді вражав своєю архітектурою та енергетикою епох. Як же там зараз? Що змінилося? Читати далі
Опубліковано | 13 Жовтня, 2012 | Прокоментуй!
Людство впродовж своєї історії пізнавало світ і себе в ньому, використовуючи такі типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Міфологія (особливо її елліністичний період) – яскрава і запашна квітка на дереві пізнання людства. Вона була універсальним типом пізнання, акумулюючи в собі у формі міфів, уявлення людей про світ. Із згасанням первісних форм громадського життя, розподілом праці, класовим розшаруванням міфології було все важче пояснювати соціальну реальність. Таку функцію взяла на себе релігія – форма світогляду, в якій освоєння світу здійснюється через його подвоєння на “земний” – реальний, і “небесний” – надприродний. Читати далі