Опубліковано | 28 Серпня, 2016 | Прокоментуй!
Так, поетами не народжуються — ними стають. Однак, лише ті, хто ладні «роздмухувати» іскру Божу свого таланту повсякденною копіткою працею. Тільки тоді ця іскра не згасає, а розгорається яскравим полум’ям поетичного надхнення. Мені пощастило бути свідком творчого становлення кількох знаних сьогодні майстрів віршованого слова, серед яких першою годилося б назвати харків’янку Ніну Виноградську, чий день народження припадає на початок вересня… Читати далі
Опубліковано | 27 Серпня, 2016 | Прокоментуй!
Ростислав Мельників мені нагадує тлустість постаменту Толстого, але в поезії, – про Ростислава можна, звісно, поговорити, та над кожним з видобутих ним із надр Поезії апокрифом міркувати доведеться нескінченно довго, і однак таємниця нерозгаданості збережеться.
Звичайно, як і в кожному поетові, у ньому живуть усі поети, ним вистраждані, виношені в його поетичному череві. Однак, перетравлені й народжені наново – губами в мить декларування – вони невпізнаванні. І ця точка утаємничення відчутого тільки тобою і є поет. Читати далі
Опубліковано | 20 Серпня, 2016 | Прокоментуй!
Частину першу читати тут, другу – тут, третю – тут
Переображення таємниці
Я вам рекомендую двічі, а то й тричі подумати, перш ніж давати ім`я людині. Сім раз відмір, один відріж – якось казала одна баба найталановитішій зі своїх онучок. Одначе, не талантом єдиним: внучка виросла і вчинила в своєму житті рівно навпаки. Читати далі
Опубліковано | 17 Серпня, 2016 | Прокоментуй!
«Лісова пісня» — літературно-мистецький фестиваль у Лесиному краю (Волинь, 6-7 серпня цього року). Відвідав його, відвідав і не пожалкував… Мало сказати… Опинившись у ковельській плацкарті на найпрестижнішому місці № 37 (бокове, біля туалету) насамперед був уражений — в усьому вагоні жодного російського слова. Як у тому галицькому анекдоті: «Вуйку, радіо каже, шо москалі в космос полетіли…» — «Шо, всі?»…
Повністю нарис читати тут.
Опубліковано | 2 Серпня, 2016 | Прокоментуй!
Незаперечною аксіомою давно вже стала думка про те, що розвиненість (або ж навпаки) будь-якого суспільства безпосередньо пов’язана з тим, яке місце посідає в цьому суспільстві жінка. І саме словами «рівна серед рівних» можна доволі точно визначити становище українки в непересічну добу вітчизняної історії — в період зародження та розквіту козацтва. То був час, коли українська жінка (не лише шляхтянка, а й проста козачка) незмінно відчувала щиру повагу до себе як у родині, так і в суспільстві. Продовження статті читати тут
Опубліковано | 28 Липня, 2016 | Прокоментуй!
«Справжня поезія — невмируща й бунтівлива!» — так проказав (без найменшого патосу) у розмові знаний український поет Микола Козак. Ішлося ж про вершинні здобутки в царині українського поетичного слова протягом останніх десятиліть. Але сам мистець аж ніяк не квапиться підсумовувати результати власної багаторічної літературної праці та громадської діяльности. Бо і в свою сімдесят п’яту весну (саме весну, оскільки має на диво молоду вдачу) він непохитно вірить у те, що все найкраще й найзначніше для нього — попереду!