Події

Скасовано вечір В. Шовкошитного

Опубліковано | 13 Травня, 2019 | Прокоментуй!

Увага! Вечір В. Шовкошитного 14.05 скасовано!

---

“Передмістя” Лариси Вировець

Опубліковано | 2 Травня, 2019 | Прокоментуй!

Надзвичайно приємно коли про тебе пам’ятають і долучають до свого життя. Тоді почуваєшся не окремою людиною на землі, а частинкою спільноти. Такі відчуття подарувала мені Лариса Вировець. Видавши свою третю книжку «Передмістя», вона переслала її на мою адресу, щоби я теж змогла порадіти цій важливій події. І я вдячно раділа, гортаючи цю маленьку рожеву перлинку. Почну як завжди з обкладинки, бо для мене це важлива складова книги. Мереживо залізничних колій створюють відчуття з’єднаності душі читача з душею автора. Книжечка «Передмістя» маленька за змістом, але коштовна за наповненням. Кожен рядочок тут дихає поезією і наповнений сенсом. Я впевнена, що кожна людина яка прочитає цю книжку залишить у своїй душі зернятко посіяне Ларисою Вировець і відчує з нею духовний зв’язок. Моя насінина виросла у вірш і я вдячна пані Ларисі за натхнення і пережиті емоції! Тільки про одне шкодую, що поетичне слово Лариси Вировець дуже ощадливе. Ні, не скупе і не бідне, бо вірші Л. Вировець розкішні, красиві та потужні! Просто хочеться, щоби їх було більше, бо прагнеться якнайдовше бути у світі поезії Лариси Вировець. Тож щиро бажаю дорогій авторці натхнення і можливість втілювати те натхнення у нові поетичні збірки)

Юлія Ткачова

---

UA vs RU: ГРА З НУЛЬОВОЮ СУМОЮ

Опубліковано | 23 Квітня, 2019 | Прокоментуй!

18 квітня в Харкові відбувся перший Круглий стіл у рамках Форуму «PROсвіт»: «Успішне функціонування та розвиток держави: мовна парадигма». Організатор заходу та всього проекту – Міністерство культури України.

…Фойє готелю «Харків» потроху повниться людьми. Проходимо до конференц-зали. Мене супроводжує Лариса Вировець, поетка і дизайнерка, голова Харківського Українського Клубу «Апостроф». Серед публіки впізнаємо представників слобожанської гуманітарної інтеліґенції: історик Володимир Скляр, політолог Галина Куц, мовознавець і голова Харківського історико-філологічного товариства Сергій Вакуленко та його учениця Катерина Каруник, перекладачі Ігор Оржицький та Василь Саган, громадська активістка Вікторія Склярова тощо.

Читати далі

---

Пам’ять про Анатолія Перерву

Опубліковано | 16 Квітня, 2019 | Прокоментуй!

12 КВІТНЯ ЦЬОГО РОКУ МИНУЛО 70 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АНАТОЛІЯ АНТОНОВИЧА ПЕРЕРВИ. ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ВІДОМОГО УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА, ГУМОРИСТА ВІДБУЛОСЯ НА БАЛАКЛІЙЩИНІ. В ЙОГО РІДНОМУ СЕЛІ ВЕРБІВЦІ – ВІДКРИТТЯ МЕМОРІАЛЬНОЇ ДОШКИ, ЛІТЕРАТУРНО-МУЗИЧНИЙ ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ З ПРЕЗЕНТАЦІЄЮ ЗБІРОК ВИБРАНОГО ТА СПОГАДІВ ПРО ПОЕТА.

Читати далі

---

Дисидент із Балаклії першим помітив талант літстудійця Анатолія Перерви

Опубліковано | 12 Квітня, 2019 | Прокоментуй!

«Як даровано мало часу мені, щоб про це розказати тобі». Рядком Анатолія Перерви починаю нотатки до його 70-річного ювілею, який відзначаємо вже без нього. Чи не найчастіше цитують ось цю поетову строфу:
Я плачу за днями, що легко минають,
А їх не зупиниш слізьми чи словами.
Я плачу за всім, що не з нами. І навіть,
коли Ви зі мною, я плачу – за Вами.

Читати далі

---

Олександр КЛИМЕНКО: «КОЖЕН З НАС ЛЕТИТЬ У ВІЧНІСТЬ САМ»

Опубліковано | 8 Квітня, 2019 | Прокоментуй!

Мій сьогоднішній співрозмовник Олександр КЛИМЕНКО (нар. 1970) родом з Коростишева, що на Житомирщині, а мешкає і працює в Луцьку – на українсько-польському помежів’ї. І про Україну, і про Польщу чимало сказано у збірці його есеїв «Весь цей літературний джаз» (2017): я заледве дочекалася відпустки, щоб іще раз перечитати її та повиписувати цитати. Між іншим, півтора року тому саме мені випала честь бути її літературним редактором (нині з досадою вихоплюю оком декілька своїх коректурних недоглядів).

І хай славу Клименку, музикантові за освітою, принесла декілька років тому насамперед проза, видавцем якої став не абихто, а пан Михайло Слабошпицький, – мені з усієї творчості Олександра найближча саме його есеїстика. Може, тому, що я взагалі люблю нон-фікшн. А може, тому, що есеї, з яких склалася книжка, написано у 2010–2016 рр.: ці роки були творчо продуктивними й для мене, і ті питання, над якими замислювався Олександр, почасти суголосні тим, над якими міркувала і якими жила я.

Читати далі

---