Опубліковано | 14 Серпня, 2018 | Прокоментуй!
Завантажити книгу можна тут
Воно й непогано, що людина нібито може все, але це все має свої межі. І в натурі людській ходити біля тих меж і принюхуватись, і приглядатись, і пробувати визирнути, а що там – по той бік? Та про це щодень, звісно ж, не думається, а просто живеться. І життя, на перший погляд, вічний броунівський рух людських душ і доль, що матеріалізуються… Дороги – биті шляхи, стежки, автобани, не помітні оку сліди трасуючих куль (але ж вони поціляють!)… І це все заразом – одне ціле, один вселенський організм людства. І кожна твоя або чиясь мить (болюча, радісна, пронизана відчаєм, надією, світлою любов’ю, чорнотою ненависті, ущипливою заздрістю, самопожертвою – та хіба все перелічиш, що стається за одну-єдину мить!) в нас, з нами, поряд і далеко, але все одно якимось чином нас торкає.
Автору хотілось спробувати вирвати певну мить і розгледіти її – мить буденного життя. І передати цей видимо-невидимий зв’язок усього з усім, і осягнути цей взаємовплив, один кінець якого народження, а інший – смерть. Або навпаки: смерть як поштовх до народження.
Опубліковано | 31 Липня, 2018 | Прокоментуй!
Читати тут: Стаття
Опубліковано | 19 Липня, 2018 | Прокоментуй!
Сьогодні вранці не стало Брюґґена Володимира Олександровича, відомого критика, прозаїка, перекладача. Прощання відбудеться завтра, 20 липня, у Спілці письменників (Чернишевська, 59) о 10:40.
Енциклопедичні знання, висока інтелігентність, тонкий гумор, урівноваженість і водночас пристрасна захопленість літературою – цим Володимир Олександрович просто вражав. Був дуже уважним, глибоко ввічливим, толерантним не лише з колегами, а й із початківцями, намагався помітити й обережно підкреслити перші творчі здобутки-зернини молодих авторів.
Така промовиста назва одної з ранніх книг – “Людина творить добро”…
Прозора філософія, афористичність, роздуми про життя й літературу подані в його “Блокнотах”: “Как просто не быть прежним: надо только прожить свою жизнь…”, “В своем путешествии писатель опережает всех…”, “Самоконтроль, самонаблюдение, сдержанность, умеренность, неболтливость – вот уроки моей матери…”, “Писатель слушает Бога в себе – а больше ничего…”, “Условием жизни является забвение. Условием литературы является память. Вот почему так трудно совместимы жизнь и литература…” (іще більше цитат із “Блокнотів” на сторінці “Володимир-Брюгген-Блокноти” )
А ті пласти світової, української літератури, які він підіймав, осмислював, підсвічував своїм вдумливим словом, – думається, не було в Харкові рівного йому майстра.
Спасибі Вам, Володимире Олександровичу, за написане й сказане, за науку, за добрий, ледь усміхнений погляд, за увагу й підтримку!!! Вічна пам’ять! Читати далі
Опубліковано | 10 Червня, 2018 | Прокоментуй!
Шановні письменники!
Із 5 червня цього року розпочинається перший 12-денний заїзд в Ірпінський Будинок творчості письменників. Із заявами звертатися до голови Харківської НСПУ Анатолія Петровича Стожука.
Опубліковано | 24 Травня, 2018 | Прокоментуй!

“Суниці Держпрому” принесли мені орден “Птах високого польоту”. Назвав його так директор видавництва “Майдан”, де збірка видана, Анатолій Стожук – голова Харківського письменницького осередку.
Опубліковано | 22 Травня, 2018 | Прокоментуй!
Тримаю в руках невелику за обсягом поетичну книгу під дивною назвою – «Перейми». Вдивляюся в кольори обкладинки, вірніше вивчаю і намагаюся збагнути гру кольорів: розжареність світла посередині, загусання жовтого до жовтогарячого ближче до країв, розводи темно коричневого ближче до нижнього краю і вже невтримне наростання тривоги на зворотному боці титули. Ось він – світ, «сотворення» якого випадає на долю авторки. Книга має три розділи: 1) «Сотворення світу»; 2) «Спотворення світу»; 3) «Чим серце заспокоїться». Розділи різні за своєю стилістикою, поетичною метою, конотативними складниками змісту. Читати далі