Опубліковано | 5 Жовтня, 2017 | Прокоментуй!
Це – два фото, в яких уся вона – Світлана. Перша – юність на порозі життя дорослого, самостійного: Світлана з другом (трохи пізніше зі своїм чоловіком) Михайлом. Сонце юності, молодості, кохання засліплює, але вони вишукують очима під дашками долонь дорогу. Вони задивлені в далину. Кого чи що там десь хочуть угледіти?
Світлана й Михайло дуже характерні, кожен сам по собі, але дорога у них є і спільна, де найцінніші скарби – людяність, людська гідність, де пошукам глобальних і разових істин немає кінця. Пафосно? Хіба що дещо. Варто поглянути на друге фото: Олена (Голуб) Пушкар, Ольга Тараненко, Світлана (Зайцева) Глибицька у видимому ряду. Але я точно знаю, що у другому і третьому , і , певно, четвертому ряду болючою раною всі ті, до кого Світлана поспішала на допомогу і була думками й серцем поряд: учителі – філософи й письменники Григорій Померанц та Зінаїда Міркіна, Любов Боровикова, поетеси Світлана Озерська й Тетяна Селіванчик, Майя Львович та Наталія Балановська, поет Сергій Грибов, а ще в іншому ряду бард Володимир Фоменко і друзі Таня Гарніц, Ірина Пузанова, відомий культуролог, викладач, фольклорист, поет Михайло Красиков, поетеса Ірина-Марія Тураєва-Рижова, викладач і письменник Ігор Оржицький, люди, з якими Світлана якось пов’язана через інших людей – Рома Воловицький, Юлія Копичко, Лідія Доценко, Віктор Петрович Тимченко, Інна та Євген Захарови, Ірина Воловицька та Віолетта Сліж і ще багато інших, про яких і не здогадуюсь, але які не уявляють себе без голосу й уважного доторку до їхніх зболених душ Світлани Зайцевої. Читати далі
Опубліковано | 1 Жовтня, 2017 | Прокоментуй!

23 вересня, у суботу, в Афінах, на вулиці Агіон Асомотон, біля підніжжя Акрополю, мені було вручено премію Міжнародного творчого фестивалю у Греції «За кращий філософський твір» у номінації поезія – власне за цикл моїх двадцяти віршів різних років із еліністичними мотивами, які я надіслав на адресу фестивалю на початку цьогорічного серпня.
Фестиваль “Візит до муз” проводиться у Афінах та на острові Тінос вже вп’яте, і у цьому році зібрав письменників, художників, філософів, музикантів, кінематографістів з десяти країн – Греції, Вірменії, Германії, Грузії, Іспанії, Канади, Киргизії, Росії, США, України.
Нова (грошова) премія «За кращий філософський твір» присвячується пам’яті видатного філософа та письменника Нодара Джина, одного з наймолодших докторів філософії за часів СРСР, автора оригінальних та глибоких художніх творів. Читати далі
Опубліковано | 20 Вересня, 2017 | Прокоментуй!
Українська Шкільна Рада УККА з глибоким сумом повідомляє, що на 89 році життя у м. Моріс Плейнз, Нью-Джерзі відійшов у вічність д-р Проф. Євген Федоренко, довголітній голова Управи Української Шкільної Ради в США (1983-2017), Почесний голова Шкільної Ради, дійсний член і почесний академік Академії наук Вищої школи України, іноземний член Академії педагогічних наук України, почесний доктор Національно-педагогічного Харківського університету ім. Г. Сковороди, член Національної спілки письменників України, Науковий секретар УВАН, член управи НТШ, член Асоціації українських американських професорів, член Об’єднання українських журналістів, член Ради Координаційного комітету допомоги Україні, Почесний голова Комітету допомоги Україні. Читати далі
Опубліковано | 14 Вересня, 2017 | Прокоментуй!
Вітаємо нашого колегу Леоніда Ушкалова з високою відзнакою! Його книжка “Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди” була обрана кращою книжкою Форуму видавців у Львові в номінації “Біографія”. Також за підготовку до друку цього видання видавництво “Дух і літера” отримало відзнаку міського голови Львова.
Опубліковано | 14 Вересня, 2017 | Прокоментуй!

Ольга Тільна біля символу Університету Міннесоти – бабака. США, 2017 р.
Хтось написав: “Ми вчимося все життя, за винятком часу, проведеного у школі”. Що таке шкільна інклюзивна освіта, доступна для дітей з різними потребами, — вивчала на стажуванні за фінансової підтримки Державного департаменту США у штаті Міннесота науковець і літераторка, харків’янка Ольга Тільна. Читати далі
Опубліковано | 6 Вересня, 2017 | Прокоментуй!
5 вересня народини святкує пан В’ячеслав Романовський – лірик і пісняр, чоловік із м’яким заколисливим голосом та козацькими вусами, закоханий у красу, в жіноцтво і в життя.
Колись мені особливо припав до душі один з його віршів (цитую з пам’яті):
Давно не співав,
бо душа не співала давно.
З травневих піал
розлилося зелене вино.
Схиливсь верболіз,
потемнішав зажурено став,
і тоскно до сліз,
що між нами стіна вироста.
Назустріч тобі
ще рвонеться з-під серця псалом.
Я вірю судьбі:
ми ще сядемо вдвох за столом.
Люцина Хворост