Опубліковано | 28 Січня, 2013 | Прокоментуй!
ЗАПІЗНІЛИЙ ТРЕНОС
Остання прижиттєва книга Степана Сапеляка «Незів’яле листя» (Харків, 2011), за задумом самого автора, вступає в діалог із першою його збіркою «День молодого листя» (Брюссель, 1980). Вона, як здається, і визначила його життєвий і творчий шлях. Що ж, книги, як відомо, вміють творити долі людські. Адже процес цей взаємозалежний і обопільний. Написане долею і нескореною душею обертається до людей ідеалами, переконаннями, духом боротьби. У передмові Степан Сапеляк відзначає, хай і патосно, але щиро: «Бо ж життя своє порятувати може той, хто віддасть його за інших». Звісно, що висловлене більше ідеал, ніж реальність. Однак навіть задекларована готовність до жертовності в нашому зматеріалізованому світі викликає повагу. Читати далі
Опубліковано | 25 Січня, 2013 | Прокоментуй!
Пісня Віктора Кириченка “Металіст, атакуй!” Виконує Леонід Голубничий.
Пісня Віктора Кириченка “Динамівські фани”. Виконує Леонід Голубничий.
Пісня Віктора Кириченка “Ялта – любовь моя”. Виконує Михайло Омельченко.
Пісня Віктора Кириченка “Місячне сяйво”. Виконує Заслужена артистка Україна Тетяна Барткова
Пісня Віктора Кириченка “Ракетний полк”. Виконує Михайло Омельченко.
Пісня Віктора Кириченка “Мерефу любіть”. Виконує Олександр Григор’єв.
Пісня Віктора Кириченка “Дякуємо, метро”. Виконує Михайло Омельченко.
Пісня Віктора Кириченка “Офіцери”. Виконує Тетяна Барткова.
Я хочу щиро подякувати композиторам, оранжувальникам, аматорам, співакам, котрі разом зі мною працювали над створенням цих пісень, зокрема:
Едуарду Ляшенку (Харків)
Наталії Келіній (Харків)
Олегу Веретіну (Харків)
Євгену Ларіну (Харків)
В’ячеславу Дьоміну (Севастополь)
Юрію Черкашину (Ізраїль – Харків)
Світлані Погорєловій (Мерефа)
Миколі Ясколку (Мерефа)
Василю Водці (Мерефа)
Сергію Стеблевському (Ялта)
Олександру Чефонову (Мерефа)
Ользі Шевчук (Нова Водолага)
Олександру Григор’єву (Харків)
Наталії Кононенко (Ізраїль)
Михайлу Омельченку (Харків)
Ганні Глушко (Сімферополь)
Тетяні Бартковій (Севастополь)
Із зиченням творчих успіхів, Віктор Кириченко
Опубліковано | 10 Січня, 2013 | 1 коментар
Божий світ у Його довершеності облаштований так, що зазвичай події, віддалені в часопросторі, власне те, що ми звикли називати історією, ваблять і завжди будуть розбурхувати людську свідомість. І це природно. Адже все, що відбувалося колись, інтригує, заворожує уяву, як і те, що буде в майбутньому. Теперішнє не тільки єднає минуле і майбутнє, воно однією ногою стоїть у минулому, а другою намагається намацати хитку і ще незвідану твердь прийдешнього. Читати далі
Опубліковано | 10 Січня, 2013 | Прокоментуй!
«Гарячі нитки» – четверта книга Антоніни Тимченко.
Гарячими нитками вишиваємо візерунок на полотні, вони теплі від рук, від терпіння, чекання, від сили любові. Гарячі нитки – видимі й невидимі зв’язки, котрі поєднують із усім, що дороге для нас. Зв’язок надто сильний, щоб розірвати його.
Гарячі нитки – те, що болить авторці, й те, що її гріє, – нехай це тепло торкнеться кожного з вас.
Читати тут
Опубліковано | 21 Грудня, 2012 | Прокоментуй!
В книгу «Калина вызрела» украинского писателя харьковчанина Виктора Полянецкого вошли рассказы, в основном посвященные сельчанам постсоветского периода. В характерной для автора новеллистической манере описывается село отнюдь не радужными красками, как хотелось бы нынешним свежеиспеченным «демократам», а суровыми, правдивыми мазками настоящего мастера.
Образы и ситуации ярки и реалистичны. Читается книга легко и с большим интересом.
Опубліковано | 14 Грудня, 2012 | 1 коментар
Там жили поэты и каждый встречал
Другого с надменной улыбкой…
А.Блок
С интересом прочитал в газете «Время» статью Т.Буряковской «Поэты нашего двора» о проекте «Харьковские дворики». Уже даже от одного этого слова «дворики», душевного, родного, сразу повеяло теплом воспоминаний. И возникла потребность тоже что-то поведать о «харьковских двориках», так сказать, внести и свою лепту в литературную историю нашего города. Читати далі