Публікації за тегом "Володимир Вакуленко"

Рефлексія

Опубліковано | 12 Червня, 2023 | Прокоментуй!

Був кілька днів тому на зустрічі з лауреаткою “Коронації слова”. Це представниця так званої масової літератури.  

Чи має така література право на існування ? Так, має. Вона була й раніше в різних країнах. Зокрема, в Російській імперії – чи не з перших десятиліть XIX ст. Тоді її називали «літературою для конюхів і кухарок».

  Чи можна читати таку літературу ?

   Можна.

   Чи треба її читати ?

Читати далі

---

ПІСЛЯ СПОВІЩЕННЯ З ІЗЮМА

Опубліковано | 12 Червня, 2023 | Прокоментуй!

Перо ніколи не затупить списа, як  спис  не затупить перо.

 Мігель Сервантес. Дон Кіхот.

Тепер, коли остаточно з’ясувалося, що мій тезко й однофамілець таки загинув, саме час остаточно з’ясувати, хто є хто. А покійний М.Горбачов висловлювався трохи по-іншому.

Тим паче, що домислів і пліток з цього приводу навесні та влітку торік було немало. Надто серед людей, далеких від літератури. А ще ж ми обидва з Харківщини. Хоча він так і не став членом Спілки, але яке вже це тепер має значення?

Чи знав я його? Так, знав. Ще з тих часів, коли він був мало кому відомим, окрім своїх друзів-земляків з Ізюмщини. А було воно так. Будучи в Харкові, я завжди намагався зайти і в Спілку письменників, аби дізнатися, що ж нового в колег та розповісти про своє.

Читати далі

---

“Недолюбки”: нова поезія Володимира ВАКУЛЕНКА

Опубліковано | 4 Серпня, 2021 | Прокоментуй!

НЕДОЛЮБКИ

                        І

Вона була першою. Істинно першою.

Таким чорно заздрили юні нездари.

Вона була з тих, що одразу одержують

і щире кохання, і долі удари.

Коли нас у школах любити навчатимуть?

Це ж точна одвічна і мудра наука.

Коли у взаєминах ніжних з дівчатами

безглуздим фіналом не буде розлука?

Ніколи й ніде не були риторичними

питання, не вирішені та й не зняті.

Їх ставить дівчатко в сукенці коричневій

шкільній, що приходить зі світу колишнього,

як згусток непізнаної благодаті.

Читати далі

---

І НАМ ТАКЕ БУДЕ?

Опубліковано | 7 Травня, 2021 | Прокоментуй!

Недавно з’явилось бажання знайти щось про Марину Петрівну Гаврилову, яка в мої юнацькі роки була в мене керівником літстудії від Спілки письменників (в Палаці культури будівельників у Харкові). Скупенькі згадки про її книжки для дітей у фондах бібліотек, про публікації в періодиці. Біографії не видно. Хотілося знати, чи жива ще? Несподівано натрапив на своє ж таки есе «Хто стерегтиме покинутий рай», розміщене на сайті Харківської письменницької організації. Хтось розмістив його 2012 р. Хто й за яких обставин – геть забулося. А написане воно 2011 р. Там є й кілька сторінок про Марину Петрівну. І зрозуміло, що мережа це зафіксувала і при пошуку воно висвітилось.

Читати далі

---

Хто стерегтиме покинутий рай ?

Опубліковано | 3 Вересня, 2012 | Прокоментуй!

 Володимир  ВАКУЛЕНКО

                                      Хто стерегтиме покинутий рай ?

                                                  

Його треба зберегти для тих, що прийдуть після нас. Вони мають бути достойнішими, чеснішими, далекогляднішими. Не будуть ловитися на блискучий ринковий гачок ліберальної демократії. Не дадуть ворогу роду людського закривати видавництва й книгарні. Не будуть канонізувати в своїх творах ні компартію, ні спонсора чи грантодавця, а лише читача, для якого життя без поетичної книжки неможливе, як без окрайця хліба, що його щодня дає Бог. Читати далі

---