Творчість

Ювілей Олександри Ковальової

Опубліковано | листопада 28, 2018 | Прокоментуй!

Сьогодні святкує ювілей Олександра Прокопівна Ковальова. Тільки вдуматися, скільки в її образі іпостасей: досвідченість педагога, розчахнутість української людини землі, філософія серця слобожанського лірика, свіжість сучасної прози, раціо німецького реаліста, експресія німецького романтика,зворушливість і зворушеність дитини… І все при тому, що Олександра Ковальова – моноліт, стовп сили,світла й непорушної життєвої позиції – позиції правди,чесності, людяності. Маленька тонка свічечка… Читати далі

---

Обласна літературна премія імені Тані Шамрай – 2018

Опубліковано | листопада 27, 2018 | Прокоментуй!

Оголошується прийом робіт молодих літераторів (до 35 років) на здобуття Обласної літературної премії імені Тані Шамрай. До Конкурсу допускаються ретельно укладені, структуровані й редаговані рукописи майбутньої першої збірки (або другої – якщо перша вийшла давно); члени НСПУ брати участь у Конкурсі не можуть.

Із Положенням можна ознайомитися тут

Термін -до 31 грудня 2018 року.

Матеріали (рукопис і коротку біографічну довідку з контактними даними) надсилати на адресу 162@ukr.net із приміткою “Премія Шамрай”.

---

О. Ковальова: «Любити все  під небом суще» (рецензія на книгу “Ольга Тільна: На житті настояні слова: Поезії. – Х.: Майдан, 2015”)

Опубліковано | листопада 27, 2018 | Прокоментуй!

Гортаю нову книгу Ольги Тільної і думаю, чого я жду від неї.  Адже від нової книги давно знайомого тобі автора завжди чогось ждеш, та чи завжди знаходиш те, на що чекав? У справжнього поета неодмінно є щось незмінне, це як формула крові, хода, інтонація. В Ольги Тільної вишукуєш  лише їй притаманну прозорість слова, думки, наміру. Чи знаходиш? Практично завжди. ДНК – поняття константне, в поезії також.  Як при такому розкладі вибудовується образний ряд?  Просто чудово, від прозорості він лише виграє. Поет від чогось відштовхується, до чогось лине, на щось орієнтується.  На жаль, останнім часом дуже рідко з’являються  статті-огляди в ракурсі літературних гуртів, течій в рамках одного покоління чи порівняння репрезентантів різних поколінь в аспекті хоча б простої інвентаризації.  Статті про  нових і старих авторів здебільшого носять компліментарний характер. Я аж ніяк не проти такого роду описів творчого процесу, але шкода, що ледь не завжди потуги нашої критики зводяться саме до компліментарного аспекту. Хотілося б, якщо не критики (критиків у нас, як динозаврів,  і з цим уже нічого не поробиш!), то хоча б якоїсь спроби аналізу на рівні читацької уваги. Мабуть, у цьому руслі будуть і мої потуги.  На сьогоднішній день літературна ситуація в Харкові аж ніяк не безнадійна. Відрадно й те, що ряди «оспілчанених» авторів помітно пожвавилися представниками молодшого і зовсім молодого покоління.  Талантів стало густо, їхні пошуки і доробки  варті серйозної уваги. Читати далі

---

ЛЮДИНА ПІСЛЯ КВІТНЕВОГО СНІГОПАДУ

Опубліковано | листопада 27, 2018 | Прокоментуй!

 

Олександр Бобошко іноді нагадує мені хлопчака, який у ве-

ликій книжці домальовує ріжки й капелюхи класикам, власні

строфи вписує між формулами і графіками, таблицями і схема-

ми. Сучасні поети часто мають фах і місце роботи, досить дале-

кі від послідовного вивчення різної літературознавчої мороки.

Іноді саме це приносить їм хлоп’ячу нестримність, намагання

багато чого переінакшити, написати вірша так, ніби це фарбу-

вання паркану Томом Сойєром, коли й самому хочеться долу-

читися (у нашому випадку – до гри слів, іронізмів і ліричних

відступів-втеч від міських трафаретів). Читати далі

---

“Ще трохи травня!”: нова книга О. Бобошка

Опубліковано | листопада 27, 2018 | Прокоментуй!

Вийшла друком поетична збірка Олександра Бобошка “Ще трохи травня!”

Скачати книгу можна тут:

Бобошко О. Ще трохи травня! – Х., 2018

 

 

---

Золота осінь Віктора БОЙКА

Опубліковано | жовтня 15, 2018 | Прокоментуй!

Сьогодні відзначає День народження Віктор Бойко – відомий український поет, перекладач, педагог. Спасибі Вам, Вікторе Степановичу, за земні турботи про всіх і кожного, за яв віршового рядка, багаття творчого злету небаченої сили й битий шлях боротьби за духовність, українськість Харкова. З роси й води! Натхнення Вам, Вікторе Степановичу!

І нам – на Ваше свято – подарунок: вірші Віктора Бойка:

 

*  *  *

Старих листів торкатися боюсь,

у них – колишні друзі та знайомі,

а я – незваний гість в чужому домі,

хоч, може, душу там лишив свою.

Отож з душею стрітися забрів

з майбутніх днів, досвідчений і сивий,

але чомусь озватися несила

на погляди запитливі з-під брів.

Бездушному простіть, старі листи,

чи й не надбав цим почужілим людям!..

Лише знаття, що з нами тими буде.

Й ні краплі змоги лихо відвести.

 

12.08.1993

Читати далі

---