Публікації за тегом "Ірина Мироненко"

Під знаком Мисика: антологія сучасної української поезії

Опубліковано | 21 Березня, 2016 | Прокоментуй!

Книга з такою назвою побачила світ у видавництві “Майдан” і була презентована 23 березня 0 16:00 у Клубі письменників. Упорядкована О. Ковальовою, антологія включає твори харківських авторів, чиї перші кроки в літературі були зроблені в силовому полі естетики та життєвого прикладу Василя Мисика. Це поети В. Бойко, В. Романовський, О. Ковальова, А. Перерва, Л. Тома, Н. Матюх, В. Науменко, О. Ковалевський, О. Тараненко, В. Верховень, І. Мироненко.

---

«Хоча і відкрите небо, одначе як важко його досягти»

Опубліковано | 9 Березня, 2016 | Прокоментуй!

Харків уже втретє вшанував молодих лауреатів Міжнародної слов’янської поетичної премії. Читати далі

---

“РАДОСТІ — ЯК НЕБА В НЕБІ, СМУТКУ — НАЧЕ НЕБА У ВОДІ” (З ОКСАНОЮ ЛОЗОВОЮ У МІСТІ ЛІТЕРАТУРИ ЮНЕСКО)

Опубліковано | 28 Січня, 2016 | Прокоментуй!

 

Звістка  запахла, ніби до Майстерні шоколаду принесли й розклали раритетні  книжки.  Отакі асоціації викликало повідомлення про те, що в грудні 2015 року Львів офіційно став “Містом літератури ЮНЕСКО”.

                 

Оксана Лозова біля Майстерні шоколаду

Читати далі

---

“У ПОЛЬЩІ МОЛОДИХ ПОЕТІВ, ЯК У БРАЗИЛІЇ ФУТБОЛІСТІВ” (нотатки з першої українсько-польської весни у Харкові)

Опубліковано | 29 Травня, 2015 | Прокоментуй!

         Того травневого дня Варшава приймала тисячі українських вболівальників на фінальному матчі Ліги Європи, а Харків — трьох польських поетів. Скажете, нерівноцінний масштаб порівняння? Примітивний збіг? Але пропорція між тими, хто пише і читає вірші й тими, хто ходить на стадіон вболівати за улюблену команду, приблизно така ж. Одиниці й тисячі. Нічого катастрофічного. І футбол, і поезія вписуються у цивілізаційні  потоки людської енергії, обміну й спілкування. Прибутковість футболу і віршів не обговорюємо.

         Перша українсько-польська поетична весна  —  проект не комерйціний,  а швидше просвітницький. У Харкові гості побували в національному університеті імені Каразіна, письменницькому клубі, майже на кордоні з Росією, в Золочівському районі побачили музей-заповідник філософа-мандрівника Григорія Сковороди. Читати далі

---

Ірина Мироненко. Прощання на вітрах розлук

Опубліковано | 2 Березня, 2015 | Прокоментуй!

Людей об’єднує пам’ять, а не сума смертей, що були до нашого народження. Нові справи і зустрічі, але й прощання не дають загубитися в часі й зневірі. Селище Ков”яги, що на Валківщині, прощалося зимового дня зі своїм земляком — письменником і громадським діячем Віктором Гаманом. Він ще 1988 року, після смерті своєї матері — солдатської вдови перетворив садибу на музей, бо сам мешкав у Києві. Журналіст за фахом, апаратник за партійною кар’єрою (скромне самовизначення – “піхотинець апарату”), він мав кабінета в одному коридорі, що й майбутній Президент України Леонід Кравчук. Збірками публіцистики стали його багаторічні щоденники “І один в ЦК воїн”, “Від обкомівських коридорів до коридорів Кабміну”, “У політиці друзів не буває”. Читати далі

---

“ПЛАНЕТУ Б ТРЕБА ДОГЛЯДАТЬ, ЯК ГРЯДКУ”

Опубліковано | 15 Березня, 2014 | Прокоментуй!

Меморіальна дошка пам’яті поета і перекладача  Василя Мисика відкрита 11 березня 2014 р. на фасаді письменницького клубу (Харків, вул. Чернишевська, 59). Репортаж Ірина Мироненко  назвала  за рядком Василя Олександровича з вірша, написаного 1963 р.

 

“ПЛАНЕТУ Б ТРЕБА ДОГЛЯДАТЬ, ЯК ГРЯДКУ” Читати далі

---