Публікації за тегом "Ірина Мироненко"

«ВЖЕ НЕ ОДНУ ВЕРСТУ ВІДМІРЯНО ВІД СТЕЖКИ ОТЧОЇ ЗЕМЛІ» (до ювілею ВОЛОДИМИРА КАЛАШНИКА)

Опубліковано | 3 Липня, 2016 | Прокоментуй!

На третє липня 2016 року припав 80-річний день народження мовознавця-каразінця й поета Володимира Калашника. Коли я ще навчалася в школі, Володимир Семенович уже викладав українську мову на відділенні славістики у Франції, на запрошення Університету Бордо-ІІІ. У Харківському (тоді державному) університеті ми перетнулися як заступник декана філологічного факультету і студентка, староста групи. Читати далі

---

«І ГОЛОС МІЙ ЗМИВАЮТЬ НЕБЕСА…» (про збірку Олесі Омельченко «Високий берег»)

Опубліковано | 24 Червня, 2016 | Прокоментуй!

          Долі випускників Харківського національного університету імені Каразіна (колись — державного імені Горького, а при заснуванні — імператорського) часто стають предметом досліджень істориків науки і культури. Все-таки від 1804 року  відбулося чимало подій, що вплинули на чиїсь конкретні біографії.

Героїня моєї розповіді Олеся Омельченко навчалася в університеті у 1980-1985 роках на романо-германській філології. Але Харків для неї – друге рідне студентське місто. Читати далі

---

«МОЯ ЄДИНА СВІТЛА ЦЯТОЧКА В ЖИТТІ»

Опубліковано | 27 Травня, 2016 | Прокоментуй!

          Древній художник, ілюстратор книжок для східного правителя, коштовні рукописні фоліанти супроводжував зображеннями себе і своєї коханої. Себе завжди малював червоною фарбою, а її — синьою. Ніби порівнював із стрімкістю вогню й недосяжністю неба.

Наш сучасник Олександр Шугай написав книжку про реальну пару, в житті якої були схід (Азія) і Західна Європа, Харків і Соловки, кольори страждань і короткого щастя. Хист до малювання мали і він, і вона. Він нібито розписав у степу капличку на місці падіння метеорита, вона подарувала йому автопортрет у східному вбранні, з напівзатуленою покривалом половиною обличчя — аби виразнішими здавалися темні очі. Той малюнок буде над його робочим столом до останніх днів життя. “Цвіт вишні, або Втрачене кохання Василя Мисика” (оповідь у листах і документах — з коментарями). Так повністю названо книжку, яка починається листом 1932 року. Читати далі

---

Під знаком Мисика: Антологія сучасної української поезії

Опубліковано | 2 Квітня, 2016 | Прокоментуй!

Під знаком Мисика: Антологія сучасної української поезії / Переднє слово А. Стожука. — Х.: Майдан, 2015. — 168 с. ISBN 978-966-372-534-5.

До антології «Під знаком Мисика» увійшли твори тих харківських авторів, чиї перші кроки в літературі так чи інакше робилися в силовому полі естетики та життєвого прикладу Василя Мисика. Такі домінанти творчості Василя Мисика, як розгортання родовитого народного слова в міф, з одного боку, і розвиток та поглиблення інтересу до неокласичної традиції, з іншого, не могли не відбитися в стильових пошуках харківського покоління поетів від Віктора Бойка до Ірини Мироненко. «Вони вийшли з робітні Василя Мисика», — так можна сказати про поетів, чиї твори представлено в цій антології.

Читати тут

 

---

Меморіальна дошка Шевченківським лауреатам-харків’янам

Опубліковано | 29 Березня, 2016 | Прокоментуй!

         26 березня 2016 р. на будинку Харківської обласної організації Національної Спілки письменників України  (вул. Чернишевська, 59)  відкрито меморіальну дошку на вшанування трьох відомих письменників, які жили і працювали в нашому місті. Були присутні голова НСПУ Михайло Сидоржевський, літератори  Харківщини і Луганщини. Читати далі

---

Під знаком Мисика: антологія сучасної української поезії

Опубліковано | 21 Березня, 2016 | Прокоментуй!

Книга з такою назвою побачила світ у видавництві “Майдан” і була презентована 23 березня 0 16:00 у Клубі письменників. Упорядкована О. Ковальовою, антологія включає твори харківських авторів, чиї перші кроки в літературі були зроблені в силовому полі естетики та життєвого прикладу Василя Мисика. Це поети В. Бойко, В. Романовський, О. Ковальова, А. Перерва, Л. Тома, Н. Матюх, В. Науменко, О. Ковалевський, О. Тараненко, В. Верховень, І. Мироненко.

---