Літературний Харків

Ігор Михайлин. Як новий Харків переміг стару харківську владу

Опубліковано | 26 Лютого, 2015 | Прокоментуй!

Напередодні Нового, 2015 року, надійшла радісна звістка: 25 грудня 2014 року Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду винесла постанову про задоволення позову Ростислава Небельського щодо визнання незаконним рішення Харківської міської ради від 25 вересня 2013 року «Щодо меморіальної дошки Шевельову» і винесеного на підставі цієї ухвали розпорядження Харківського міського голови. Юрій Шевельов, який мріяв про новий Харків, переміг стару харківську владу. Він знову повернеться на свою батьківщину. Його меморіальна дошка буде відновлена. Читати далі

---

Леонід Ушкалов “МАРКІЗ ДЕ САД, ЛОМБРОЗО ТА ІНШІ: ЗАХІДНІ ПАРАЛЕЛІ ДО «Я (РОМАНТИКИ)»”

Опубліковано | 5 Грудня, 2014 | Прокоментуй!

          Коли я пропонував тему доповіді «Маркіз де Сад, Ломброзо та інші: західні паралелі до «Я (Романтики)», це була всього лиш певна інтуїція, а точніше, ланцюжок асоціацій. Скажімо, чому «західні паралелі»? Тому що «Я (Романтика)» – це територія екзотики, причому екзотики саме західної. Власне кажучи, крім епіграфа «Цвітові яблуні», який відсилає нас до вкрай витонченого й хворобливого, щоб не сказати «жорстокого», естетизму новели Коцюбинського, а також крім мови, в «Я (Романтиці)» немає геть нічого питомо українського, принаймні немає жодної згадки про Україну. «Інсургенти», «версальці», «чорний трибунал», «новий синедріон», «гільйотина» – усе це, швидше, Франція доби своєї Великої революції, аніж сучасне авторові Лівобережжя. Це такий собі французький «перламутр на бенкеті дикої голодної країни»… А ось «фантастичний палац», у якому відбувається дія. Химерні портьєри, якісь старовинні візерунки, галерея фамільних портретів, темрява… Додаймо сюди ще оксамитні килими, шкури леопарда на підлозі, розкішний кришталь жирандолі, лакеїв, які приносять на таці дорогі вина, зброю, дим сигарет, бій старовинного годинника, далекі пожежі, що їх видно крізь стрімчасті скляні двері, зловісне виття собак. Мій університетський учитель Юрій Миколайович Безхутрий стверджує, що цей антураж – не що інше, як вервечка топосів, запозичених «із так званих «готичних» романів Анни Радкліф чи Метью Льюїса, де нагромаджуються всілякі жахи й огидні злочини, від кровозмішання до матеревбивства». А звідси всього крок до маркіза де Сада. Тим паче що вже на початку «Я (Романтики)» зринає фраза: «Тут засідає садизм!» Читати далі

---

Ніна Супруненко “Зустріч із Василем Боровим 6 жовтня 2009 року”

Опубліковано | 16 листопадаа, 2014 | Прокоментуй!

---

Сергій Шелковий “Но Он-то даром срока не даёт……”

Опубліковано | 15 листопадаа, 2014 | Прокоментуй!

Вся биография поэта Васыля Борового – в его непридуманных стихах. В его воистину народных песнях – откровениях, инвективах и плачах – подлинная хронология страшного времени, выпавшего на долю поэта и катаржанина, и на долю его, – да нет, нашего с ним! – народа. Читати далі

---

Леонід Ушкалов “Сковорода, Шевченко, фемінізм… : Статті 2010-2013 років”

Опубліковано | 8 листопадаа, 2014 | Прокоментуй!

Ушкалов Л.В.

У 95 Сковорода, Шевченко, фемінізм… : Статті 2010-2013 років / Л. В. Ушкалов. – Харків : Майдан, 2014. – 312 с.

ISBN 978-966-372-565-9

До нової книги професора Леоніда Ушкалова ввійшло півтора десятка статей, написаних упродовж 2010-2013 років. У них розглядається низка історико-літературних, філософських, богословських та культурологічних питань, пов’язаних передовсім із творчістю Григорія Сковороди (1722-1794) й Тараса Шевченка (1814-1861). Крім того, автор аналізує проблематику українського фемінізму XIX століття, розглядає окремі явища української літератури часів реформації, бароко й 1920-х років.

Читати тут

---

Олександр Ушкалов, «Золоті лисенята» повертаються. Юліан Шпол: життя і творчість

Опубліковано | 26 Вересня, 2014 | Прокоментуй!

Ушкалов О. Л.

У 95 «Золоті лисенята» повертаються. Юліан Шпол: життя і творчість. — Харків: Майдан, 2012. — 322 с.

ISBN 978-966-372-520-7.

Це — перша книга, присвячена життю і творчості талановитого поета, прозаїка, драматурга, публіциста й активного організатора літературного життя часів Українського Ренесансу Юліана Шпола (1895-1937). На основі численних джерел, зокрема архівних матеріалів, автор пробує відтворити життєвий шлях письменника, а також розглянути його поетичну, прозову й драматургічну спадщину на тлі загальних тенденцій розвитку європейської літератури першої третини XX століття.

Читати тут

---