Опубліковано | 29 Березня, 2016 | Прокоментуй!
26 березня 2016 р. на будинку Харківської обласної організації Національної Спілки письменників України (вул. Чернишевська, 59) відкрито меморіальну дошку на вшанування трьох відомих письменників, які жили і працювали в нашому місті. Були присутні голова НСПУ Михайло Сидоржевський, літератори Харківщини і Луганщини. Читати далі
Опубліковано | 9 Березня, 2016 | Прокоментуй!
В лютому виповнилось вісімдесят років від дня народження видатного українського поета Роберта Третьякова (1936-1996).
З цієї нагоди відбувся літературний вечір за участі харківських письменників, зокрема Анатолія Перерви, Володимира Брюггена, Анатолія Мірошніченка, Ігоря Михайлина, Володимира Калашника. Головував поет В’ячеслав Романовський.
Учасники поділились своїми спогадами про найяскравішого харківського представника “шістдесятництва”, пролунали його вірші у виконанні заслуженого артиста України Анатолія Лобанова.
Переглянути відео з вечора можна тут.
Роман Черемський
Опубліковано | 2 Січня, 2016 | Прокоментуй!
Трохи більше року минуло, як пішов від нас Василь Боровий. Читати далі
Опубліковано | 7 Грудня, 2015 | Прокоментуй!
Наприкінці передмови до своїх «Думок проти течії», виданих у Харкові 1926 року, Микола Хвильовий, звертаючись до читача, казав: «І коли ти переконаєшся, що ми в основному стоїмо на правдивому шляху, – неси наші мислі в найглухіші закутки республіки і всюди підтримуй нас. Тільки спільними зусиллями ми виведемо нашу “хохландію” на великий історичний тракт». Пройде п’ятдесят років. У 1976-му я стану студентом Харківського університету. У 1993-му в Харкові побачить світ моя перша книжка – «Нариси з філософії Григорія Сковороди». А в серпні–вересні 1994-го автор інших «Думок проти течії», виданих у Ной Ульмі 1949 року, вихованець Харківського університету й переконаний «хвильовіст» Юрій Шевельов напише з Нью-Йорка Олексі Ізарському: «А бувають усе-таки добрі речі з хохландії. От книжечка Ушкалова про Сковороду. Їй-бо добре!.. Я робив висновки з мови й стилю, він з філософії, а виходить майже на те саме»… Шевельовська «хохландія» – це, ясна річ, відлуння «хохландії» Хвильового. А що таке «великий історичний тракт», на який рано чи пізно має вийти моя Вітчизна? «Європа», – казав Хвильовий. А що таке «Європа» Хвильового й К°, потрактована не в безплотному світі ідей, а у світі речей, візуальних образів, звуків, запахів, дотиків? Що таке «Європа» як насолода, сум, страх, ностальгія, радість, бентежність, еротика?.. Спробуймо поміркувати над цим питанням. Але спершу – епіграф:
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю…
Наталка Білоцерківець
Європа, Європа, Європа… На зламі ХІХ–ХХ століть ідея «європеїзації» стає в нас дуже приваблива, я б навіть сказав, «солодка», передовсім для молодої української міської інтелігенції. Звідки ж ця молодь знала про Європу? Надаймо слово Юрієві Смоличу. Читати далі
Опубліковано | 16 листопадаа, 2015 | 1 коментар
Книга віршів Тетяни Шамрай і спогадів про цю неймовірну особистість Читати далі
Опубліковано | 8 листопадаа, 2015 | Прокоментуй!
Постать Володимира Свідзінського (1885-1941) знакова для нашої літератури. Лірика митця становить яскраве вираження українського модернізму, елітарної культури. Поет не належав до жодних партій чи літугруповань, його твори вияскравлюють гармонію особистості поза зламами політичних та історичних епох. Стоячи осібно від активного мистецького руху Харкова доби Розстріляного Відродження, митець, як ніхто, зберіг власний голос, високо піднісши українську літературу. Замовчувана протягом десятиліть, його унікальна творчість є поезією європейського масштабу, що неодноразово визначали читачі, як зарубіжні, так і вітчизняні. Шістнадцять років життя митця, ознаменованих вершинними здобутками його лірики, минули в Харкові. Тож цілком логічним є те, що 9-10 жовтня цього року в слобожанській столиці відбувся ряд заходів, присвячених святкуванню 130-річчя Володимира Свідзінського. Читати далі